Відмінності між версіями «Один»
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | 1 (оди́н) — найменше натуральне число, ціле число між 0 і 2. Воно задає єдине ціле, що є одиницею підрахунку або вимірювання. Наприклад, лінійний відрізок із одиничною довжиною це відрізок довжина якого дорівнює 1. Це число також є першим числом із нескінченної послідовності натуральних чисел, за ним слідує число 2. | |
− | [[Категорія:]] | + | [[Файл:1-chislocifra.jpg|міні|праворуч]] |
+ | == Історія == | ||
+ | *Ряд мислителів Стародавньої Греції не розглядали один як число: вони вважали його втіленням єдиності , вважаючи при цьому першим «справжнім» числом два — найменше втілення множинності. | ||
+ | *Платон розглядав одиницю не як початок числового ряду, а як щось неподільне (який-небудь безперервний процес, геометрична фігура, думки про що-небудь). | ||
+ | *Ямвліх розглядав одиницю як «ідею ідей» та «ейдос всіх ейдосів». | ||
+ | *Антична естетика розглядала одиницю як створюючу і керуючу, встановлюючу рівновагу, логос. | ||
+ | *У математиці інків одиниця позначалась в кіпу у вигляді 1 вузла на звисаючій нитці. | ||
+ | == Математика == | ||
+ | Єдине додатне число, яке дорівнює взаємно оберненому (при умові {\displaystyle 1/x=y} {\displaystyle 1/x=y} x дорівнює y). | ||
+ | Для будь-якого числа x: | ||
+ | *x·1 = 1·x = x (див. множення). Як результат, 1 є автоморфним числом в будь-якій позиційній системі числения. | ||
+ | *x/1 = x (див. ділення) | ||
+ | *x1 = x, 1x = 1, і для ненульового числа x, x0 = 1) | ||
+ | *x↑↑1 = x and 1↑↑x = 1 (див. суперступінь). | ||
+ | Число 1 не може бути використаним як основа позиційної системи числення. Оскільки квадрат, куб та будь-яка інша ступінь числа 1 дорівнює одиниці, неможливо брати логарифми від числа, не рівного 1, за основою 1. | ||
+ | Зараз в математиці прийнято не відносити одиницю ні до простих, ні до складених чисел. Останній з професіональних математиків, хто розглядував 1 як просте число, був Анрі Лебег у 1899 році. При цьому багато непрофесионалів роблять подібну помилку і назараз: так, Карл Саган включив 1 в перелік простих чисел в своїй книзі «Контакт», що вийшла у 1985 році. | ||
+ | Число 1 є: | ||
+ | *факторіалом числа 1 | ||
+ | *факторіалом числа 0 | ||
+ | *першим і другим числами Фібоначчі | ||
+ | *нульовим і першим числом Каталана | ||
+ | *першим числом Мерсена (21 − 1) | ||
+ | *першим трикутним, квадратним, п'ятикутним і т. д. числом | ||
+ | *першим щасливим числом | ||
+ | *максимальним значенням розряду в двійковій системі числення | ||
+ | *101 називаєтся десять, префікси СІ: 101 дека (да) і 10−1 деци (д) | ||
+ | Число 1 — найменше натуральне число більше за нуль (чи є нуль натуральним числом — залежить від прийнятих домовленостей). Іноді за визначення 1 приймають тверждення «при множенні одиниці на будь-яке інше число в результаті отримується це ж число», а натуральні числа визначають, виходячи з визначень одиниці та операції додавання. | ||
+ | Одиниця також використовується у математичному відношенні чотирьох констант математики — власне одиниці, e, π та i. | ||
+ | У представленні фон Неймана для натуральних чисел, 1 визначається як множина {0}. Ця множина має кардинальність 1 та наслідковий ранг 1. Такі множини з єдиним елементом називаються синглетонами. | ||
+ | Дріб, у якому чисельник і знаменник рівні називається неправильним і дорівнює 1. | ||
+ | == Написання цифри == | ||
+ | [[Файл:Написання|міні|ліворуч]] | ||
+ | Символ, що використовується сьогодні для позначення числа 1, вертикальна лінія, часто із засічкою[en] у верхній частині і іноді горизонтальною рискою внизу, походить із Індії, які спочатку записували число 1 у вигляді горизонтальної лінії, схожої на китайський символ 一. У письмі Гупта[en] цей символ мав вигляд хвилястої лінії, а у Наґарі іноді додавали невелике коло ліворуч (повернутий на чверть праворуч, цей символ подібний до написання числа 9 перетворився на подібний сьогоднішньому символу 1 в писемності Гуджараті і Пенджабі). В Непалі його теж повертали праворуч, але зберегли маленьке коло.[1] Зрештою це перетворилося на засічку зверху у сучасному написанні цифри, але випадково коротка горизонтальна лінія знизу ймовірно запозичена від римського числа I. | ||
+ | == Геометрія == | ||
+ | **Через одну точку можна провести нескінченну кількість прямих | ||
+ | *Через одну пряму можна провести нескінченну кількість площин | ||
+ | *Через будь-яку точку сфери проходить єдина дотична площина | ||
+ | *Через будь-яку точку сфери можна провести нескінченну кількість дотичних прямих, причому всі вони лежать в дотичній площині | ||
+ | == Наука == | ||
+ | *Атомний номер водню. | ||
+ | == Музика == | ||
+ | *Позначається інтервал прима | ||
+ | *Список Перших симфоній | ||
+ | == Інші галузі == | ||
+ | *В кирилиці числове значення літери а (аз) | ||
+ | *ASCII-код керуючого символу SOH (start of heading). | ||
+ | *1 — шифр англійської мови в міжнародному коді книг — ISBN | ||
+ | *У Землі один природній супутник — Місяць. | ||
+ | *Один у полі не воїн. | ||
+ | == Медіа == | ||
+ | {{#ev:youtube| ccaxQH3ZhA0 }} | ||
+ | [[Категорія:Факультет права та міжнародних відносин]] |
Версія за 17:34, 15 жовтня 2018
1 (оди́н) — найменше натуральне число, ціле число між 0 і 2. Воно задає єдине ціле, що є одиницею підрахунку або вимірювання. Наприклад, лінійний відрізок із одиничною довжиною це відрізок довжина якого дорівнює 1. Це число також є першим числом із нескінченної послідовності натуральних чисел, за ним слідує число 2.
Історія
- Ряд мислителів Стародавньої Греції не розглядали один як число: вони вважали його втіленням єдиності , вважаючи при цьому першим «справжнім» числом два — найменше втілення множинності.
- Платон розглядав одиницю не як початок числового ряду, а як щось неподільне (який-небудь безперервний процес, геометрична фігура, думки про що-небудь).
- Ямвліх розглядав одиницю як «ідею ідей» та «ейдос всіх ейдосів».
- Антична естетика розглядала одиницю як створюючу і керуючу, встановлюючу рівновагу, логос.
- У математиці інків одиниця позначалась в кіпу у вигляді 1 вузла на звисаючій нитці.
Математика
Єдине додатне число, яке дорівнює взаємно оберненому (при умові {\displaystyle 1/x=y} {\displaystyle 1/x=y} x дорівнює y). Для будь-якого числа x:
- x·1 = 1·x = x (див. множення). Як результат, 1 є автоморфним числом в будь-якій позиційній системі числения.
- x/1 = x (див. ділення)
- x1 = x, 1x = 1, і для ненульового числа x, x0 = 1)
- x↑↑1 = x and 1↑↑x = 1 (див. суперступінь).
Число 1 не може бути використаним як основа позиційної системи числення. Оскільки квадрат, куб та будь-яка інша ступінь числа 1 дорівнює одиниці, неможливо брати логарифми від числа, не рівного 1, за основою 1. Зараз в математиці прийнято не відносити одиницю ні до простих, ні до складених чисел. Останній з професіональних математиків, хто розглядував 1 як просте число, був Анрі Лебег у 1899 році. При цьому багато непрофесионалів роблять подібну помилку і назараз: так, Карл Саган включив 1 в перелік простих чисел в своїй книзі «Контакт», що вийшла у 1985 році. Число 1 є:
- факторіалом числа 1
- факторіалом числа 0
- першим і другим числами Фібоначчі
- нульовим і першим числом Каталана
- першим числом Мерсена (21 − 1)
- першим трикутним, квадратним, п'ятикутним і т. д. числом
- першим щасливим числом
- максимальним значенням розряду в двійковій системі числення
- 101 називаєтся десять, префікси СІ: 101 дека (да) і 10−1 деци (д)
Число 1 — найменше натуральне число більше за нуль (чи є нуль натуральним числом — залежить від прийнятих домовленостей). Іноді за визначення 1 приймають тверждення «при множенні одиниці на будь-яке інше число в результаті отримується це ж число», а натуральні числа визначають, виходячи з визначень одиниці та операції додавання. Одиниця також використовується у математичному відношенні чотирьох констант математики — власне одиниці, e, π та i. У представленні фон Неймана для натуральних чисел, 1 визначається як множина {0}. Ця множина має кардинальність 1 та наслідковий ранг 1. Такі множини з єдиним елементом називаються синглетонами. Дріб, у якому чисельник і знаменник рівні називається неправильним і дорівнює 1.
Написання цифри
Символ, що використовується сьогодні для позначення числа 1, вертикальна лінія, часто із засічкою[en] у верхній частині і іноді горизонтальною рискою внизу, походить із Індії, які спочатку записували число 1 у вигляді горизонтальної лінії, схожої на китайський символ 一. У письмі Гупта[en] цей символ мав вигляд хвилястої лінії, а у Наґарі іноді додавали невелике коло ліворуч (повернутий на чверть праворуч, цей символ подібний до написання числа 9 перетворився на подібний сьогоднішньому символу 1 в писемності Гуджараті і Пенджабі). В Непалі його теж повертали праворуч, але зберегли маленьке коло.[1] Зрештою це перетворилося на засічку зверху у сучасному написанні цифри, але випадково коротка горизонтальна лінія знизу ймовірно запозичена від римського числа I.
Геометрія
- Через одну точку можна провести нескінченну кількість прямих
- Через одну пряму можна провести нескінченну кількість площин
- Через будь-яку точку сфери проходить єдина дотична площина
- Через будь-яку точку сфери можна провести нескінченну кількість дотичних прямих, причому всі вони лежать в дотичній площині
Наука
- Атомний номер водню.
Музика
- Позначається інтервал прима
- Список Перших симфоній
Інші галузі
- В кирилиці числове значення літери а (аз)
- ASCII-код керуючого символу SOH (start of heading).
- 1 — шифр англійської мови в міжнародному коді книг — ISBN
- У Землі один природній супутник — Місяць.
- Один у полі не воїн.