Відмінності між версіями «Тітчин»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | ТІ́ТЧИН, а, е. Прикм. до тітка; належний тітці. Не доїхавши до тітчиної хати, Гриць спинив воли (Марко Вовчок, I, 1955, 38); Веселий, ніби дитячий сміх розтулив тітчині вуста й розлягся по хаті разом з дядьковим сміхом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 464); На цьому проклятому зіллі й коза — уся тітчина худоба — не пасеться (Михайло Стельмах, I, 1962, 138). | |
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 15:12, 15 жовтня 2018
Тітчин, -на, -не. Тетушкинъ, теткинъ.
Зміст
Сучасні словники
ТІ́ТЧИН, а, е. Прикм. до тітка; належний тітці. Не доїхавши до тітчиної хати, Гриць спинив воли (Марко Вовчок, I, 1955, 38); Веселий, ніби дитячий сміх розтулив тітчині вуста й розлягся по хаті разом з дядьковим сміхом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 464); На цьому проклятому зіллі й коза — уся тітчина худоба — не пасеться (Михайло Стельмах, I, 1962, 138).