Відмінності між версіями «Крепак»
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 42: | Рядок 42: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:КРІ1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:КК2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ІИт3.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дааа4.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 15:56, 15 жовтня 2018
Крепа́к, -ка́, м. Крѣпостной. А сей Іван Золотаренко та був крепак. МВ. І. 37.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КРІПАК 1, а, чол., іст. Особисто залежний від поміщика й прикріплений до земельного наділу селянин. Бжозовський задумав другого дня з сільською поліцією половить своїх кріпаків і вернути додому (Нечуй-Левицький, II, 1956, 202); Між кріпаками ходила таємна чутка про жадану волю (Панас Мирний, III, 1954, 185); Колись поміщик феодал Потоцький даровими кріпаками вергав оці камінні брили (Іван Ле, Право.., 1957, 99).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 356.Коментарі (0) КРІПАК 2, а, чол., розм., рідко. Міцний тютюн. Закурили дядькового кріпака (Андрій Головко, II, 1957, 30).
Толковый словарь украинского языка
КРІПАК I -а, ч., іст. Особисто залежний від поміщика й прикріплений до земельного наділу селянин.
II -а, ч., розм., рідко. Міцний тютюн.
Словник лемківскої говірки
кріпак -пака, ч. Пр. Кріпак; залежний від поміщика селянин.
The Free Dictionary
bondman (ˈbɒnd mən) also bondsman
n., pl. -men.
1. a male slave.
2. a man bound to service without wages.
3. (in the Middle Ages) a villein or other partially free tenant.
Ілюстрації
|
|
|
|
