Відмінності між версіями «Дивація»

Поточна версія на 14:35, 15 жовтня 2018

Дивація, -ції, ж. Удивленіе, диковина. Кіевск. г.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Подив, дивна річ, здивування.

ЗДИВУВА́ННЯ, я, сер. Почуття, стан людини, дуже враженої чимось незвичайним, дивним, незрозумілим. Владко стояв перед нею, онімілий із здивування (Іван Франко, VI, 1951, 283); Глянула [Марія] ліворуч і аж скрикнула від здивування. Маркова яблуня за ніч розцвіла, пишно розпустилася (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 439); В очах його світилося здивування й підозрілість (Юрій Смолич, I, 1958, 123). ♦ На [превелике (велике)] здивування чиє — цілком несподівано для кого-небудь. Василь раптом і на здивування всіх захворів (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 384); На превелике моє здивування, діти нічого не хочуть брати з моїх рик (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 76). Здивування — когнітивна емоція, що виникає при виникненні несподіваної ситуації. При здивуванні м'язи різко скорочуються. Це досить нестабільне почуття; воно швидко приходить і швидко зникає. Його основна функція — допомогти людині підготуватись до реакції на нову чи несподівану подію і на наслідки цієї події. З точки зору еволюційного розвитку це дуже важлива емоція, що володіє сильною психологічною інерцією, направлена на виживання виду. Здивування звільняє нервову систему від емоційного навантаження, яке шкодить пристосуванню до несподіваної зміни навколишнього середовища.