Відмінності між версіями «Тьотя»
(→Ілюстрації) |
|||
| Рядок 31: | Рядок 31: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Без | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Без названия222888.jpg]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 12:27, 15 жовтня 2018
Тьотя, -ті, ж. Тетя. У дѣтей: всякая женщина. О. 1861. VIII. 8.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ТЬО́ТЯ, і, ж., розм. Те саме, що ті́тка. — Ось і Миколка, — обізвалася Одарка. — Виспався, сину? Чому не поздоровкаєшся з тьотею Христею? (Мирний, III, 1954, 354); В лице привітний вітер віє. Лети, мій поїзде, лети! Там жде мене моя Марія, і мати, й сестри, і брати. Там жде мене моя бабуся і тьоті тихої любов (Сос., II, 1958, 425); Вечорами до мами приходило кілька тьоть (Смолич, II, 1958, 21).
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Сестра батька або матері. Мати наша вмерла молодою. Я зостався у сповиточку, і випестила мене батькова сестра, а моя тітка, стара Мокрина (Марко Вовчок, VI, 1956, 297); Раз, а інколи й двічі на рік прибувала до нас десь із-під Миргорода наша тітка, материна сестра, Ганна (Степан Васильченко, II, 1959, 459); Оселились Орлюк і Уляна в Орлюкової тітки Антоніни (Олександр Довженко, I, 1958, 328); // Те саме, що дядина. — Дядино! дядино! тітко! — кричу я до молодиці, а вона біжить (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 98); Ото й Зарванці. Тут живе й мій дядько та тітка (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 459).
2. розм. Доросла жінка взагалі. [Кобзар (до поводатаря):] Миколо! Хто се за Броварки питав. [Хлопець:] Якась старенька тітка... У чорному вся, наче черниця (Панас Мирний, V, 1955, 80); У безперервнім скорбнім русі.. Дядьки в брилях Суворову сі з огнем докору у очах... Тітки, бабусі та дівчата. Вони спокійні: «Цоб, цабе»... Прощай, моя Вкраїно-мати, чи знов побачу я тебе?.. (Володимир Сосюра, II, 1958, 459); Тітки-санітарки.. чомусь вважали його далеким, може тому, що марив він Кримом та кримським небом (Олесь Гончар, II, 1959, 131);
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ті́тка, діал. тета, тю́тка, ць́оця, цьо́тка, розм. тьотя — жінка по відношенню до дітей брата або сестри, а також до дітей брата або сестри свого чоловіка = сестра батька або матері, або дружина дядька.
Українське тітка, тета походить від прасл. *teta. Варіанти цьоця, цьотка запозичені з польської (ciocia, ciotka), варіант тьотя — з російської (тётя) мови.
Стрийна — тітка по батькові, сестра батька.
Вуйна, вуянка — тітка по матері, сестра матері.
Ілюстрації
|
|
|
|
