Відмінності між версіями «Їдениця»
(→Медіа) |
(→Медіа) |
||
Рядок 25: | Рядок 25: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
{{#ev:youtube|yxkNl3aV85c}} | {{#ev:youtube|yxkNl3aV85c}} | ||
+ | {{#ev:youtube|V7rwbD1t79c}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== |
Версія за 12:09, 15 жовтня 2018
Їдениця, -ці, ж. = Єдиниця. Ой була я у батенька та їдною їденицею. Грин. III. 681.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980
ЄДИНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Те саме, що єдина́чка. Мати вхопила свою пещену єдиницю долонями за щоки й поцілувала (Н.-Лев., III, 1956, 236).
Словник української мови
ЄДИНА́ЧКА, и, жін., діал. Жіночий рід до єдинак. Діточок бог дав тільки дівчинку, Оксану. Росла вона.. і пещена була така! бо сказано — єдиначка (Марко Вовчок, I, 1955, 85).
ЄДИНА́К, а, чол., діал. Одинак. Вони втішалися одним живим сином, єдинаком Якимцьом (Нечуй-Левицький, I, 1956, 173).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Слово дуже схоже на "одиницю", через що його часто можуть плутати з цифрою 1