Відмінності між версіями «Семиряга»
(Створена сторінка: '''Семиряга, -ги, '''''ж. ''= '''Семеряга. '''''На козакові шати дорогії: три семирязі лихії. ''АД. І. 1...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Семиряга, -ги, '''''ж. ''= '''Семеряга. '''''На козакові шати дорогії: три семирязі лихії. ''АД. І. 168. | '''Семиряга, -ги, '''''ж. ''= '''Семеряга. '''''На козакові шати дорогії: три семирязі лихії. ''АД. І. 168. | ||
[[Категорія:Се]] | [[Категорія:Се]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | '''СЕМИРЯ́ГА, СЕМЕРЯ́ГА, СЕМРЯГА, и, жін., заст. ''' | ||
| + | |||
| + | 1. Домоткане грубе нефарбоване сукно: сірячина. Повбирались [запорожці] у такі жупани, що хоть би й гетьманові, — і все щоб тільки показати перед миром, що запорожцю тії сукна .. все одно, що й семряга (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 78). | ||
| + | |||
| + | 2. Верхній селянський одяг із такого сукна; сіряк. Не рік, не два тобі, Іване, Судилося козакувать. Жупан у тебе, звісно, драний, Що семирягою назвать Годиться лучче [краще] (Максим Рильський, II, 1946, 40); — Пане отамане! — А чого тобі, Артем? — Пане отамане, прийшов якийсь дядько в семрязі (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 543); | ||
| + | // перен., розм. Людина, що носить такий одяг, належачи до соціальних низів. Тут Січ стояла, тут гули майдани, димилися козацькі курені, змагались семеряги і жупани, лунали горді і сумні пісні (Михайло Драй-Хмара, Вибр., 1969, 84). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | |||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сіряк15102018.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сіряк2-15102018.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:KYD899a 0.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:KYD902b 0.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | |||
| + | '''Сіряк''' — це вид наплічної чоловічого і жіночого верхнього одягу, схожою з курткою. У нього були неширокі рукави, довжина приблизно до колін. У сіряк пояс на талії, а він застібався встик. У ролі застібок частіше служили гачки або ж шкіряні ґудзики з шкіряними петлями. Сіряк міг бути як без коміра, так і з невеликим коміром, як у сорочці. Повсякденні сіряки виготовляли з сірого або білого сукна, частіше домотканого, святкові ж були чорного або синього кольорів, виготовлені з фабричної тканини. | ||
| + | |||
| + | У період XVIII — початку ХХ ст. він становив елемент вбрання донських козаків, вони надягали його під бешмет поверх сорочки. І все ж практично на всій території Росії XVIII—XIX століть сіряк — це була верхня одяг селян. Він одягався як в будні, так і у свята, а також був особливий вид сіряк, який накидывался поверх верхнього одягу у випадку подорожі або негоди. Тоді він виготовлявся з сірого або чорного сукна, з широкими рукавами і великим, на відміну від звичайного сіряк, коміром, яким, піднявши, можна було закрити голову. Такий сіряк мав довжину до п’ят і був без застібок. | ||
| + | |||
| + | ==Джерела== | ||
| + | http://druzy.com.ua/siriak-ce-verhnii-odiag-y-selian/ | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 122. | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 10:23, 15 жовтня 2018
Семиряга, -ги, ж. = Семеряга. На козакові шати дорогії: три семирязі лихії. АД. І. 168.
Сучасні словники
СЕМИРЯ́ГА, СЕМЕРЯ́ГА, СЕМРЯГА, и, жін., заст.
1. Домоткане грубе нефарбоване сукно: сірячина. Повбирались [запорожці] у такі жупани, що хоть би й гетьманові, — і все щоб тільки показати перед миром, що запорожцю тії сукна .. все одно, що й семряга (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 78).
2. Верхній селянський одяг із такого сукна; сіряк. Не рік, не два тобі, Іване, Судилося козакувать. Жупан у тебе, звісно, драний, Що семирягою назвать Годиться лучче [краще] (Максим Рильський, II, 1946, 40); — Пане отамане! — А чого тобі, Артем? — Пане отамане, прийшов якийсь дядько в семрязі (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 543); // перен., розм. Людина, що носить такий одяг, належачи до соціальних низів. Тут Січ стояла, тут гули майдани, димилися козацькі курені, змагались семеряги і жупани, лунали горді і сумні пісні (Михайло Драй-Хмара, Вибр., 1969, 84).
Ілюстрації
|
|
|
|
Цікаві факти
Сіряк — це вид наплічної чоловічого і жіночого верхнього одягу, схожою з курткою. У нього були неширокі рукави, довжина приблизно до колін. У сіряк пояс на талії, а він застібався встик. У ролі застібок частіше служили гачки або ж шкіряні ґудзики з шкіряними петлями. Сіряк міг бути як без коміра, так і з невеликим коміром, як у сорочці. Повсякденні сіряки виготовляли з сірого або білого сукна, частіше домотканого, святкові ж були чорного або синього кольорів, виготовлені з фабричної тканини.
У період XVIII — початку ХХ ст. він становив елемент вбрання донських козаків, вони надягали його під бешмет поверх сорочки. І все ж практично на всій території Росії XVIII—XIX століть сіряк — це була верхня одяг селян. Він одягався як в будні, так і у свята, а також був особливий вид сіряк, який накидывался поверх верхнього одягу у випадку подорожі або негоди. Тоді він виготовлявся з сірого або чорного сукна, з широкими рукавами і великим, на відміну від звичайного сіряк, коміром, яким, піднявши, можна було закрити голову. Такий сіряк мав довжину до п’ят і був без застібок.
Джерела
http://druzy.com.ua/siriak-ce-verhnii-odiag-y-selian/ Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 122.
