Відмінності між версіями «Ламань»
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
2) діал. Сушняк, хмиз. | 2) діал. Сушняк, хмиз. | ||
| − | == | + | [[Зображення:Снимцок.PNG|праворуч|]] |
| + | |||
| + | ===[https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%8C Словник синонімів]=== | ||
| + | |||
| + | I. ЛОМ (ламані або придатні лише для переробки старі предмети), ЛА́МАНЬрозм.; ТРІ́СКА, СКІ́ПКА, СКІ́ПАрідше, ТРУ́СОК (уламок чогось дерев’яного). От ще кілька хвилин, і перша мульда, підхоплена хоботом завалочної машини, поволі увійшла в отвір печі, перевернулась і висипала на розпечений під порцію залізного лому (В. Собко); Колода репнула, як гарбуз. За якусь хвилину Хома пощепив її на тріски (О. Гончар); У грубці гуло - Догоряли скіпки (П. Воронько); Килина розіклала багаття з труску та трісок в тіні високого каменя, коло котрого росли високі верби (І. Нечуй-Левицький). - Пор. I. брухт. | ||
| + | |||
| + | ХМИЗзбірн. (невеликі тонкі гілки, відділені від дерева, куща; сухі гілки, сучки дерев, що попадали на землю), ХМИ́ЗЗЯрідше,ХВО́РО́СТ, ХВОРОСТИ́ННЯдіал.,ХВОРОСТНЯ́К, ПАЛІ́ЧЧЯ, ЛОМ, ЛОМА́ЧЧЯ, ТРУ́СОК, ТРУСКдіал.,ХМИЗНЯ́Крідше,ЛА́МАНЬрозм.,ЛІМдіал.,ПАТИ́ЧЧЯдіал.,РІ́ЩЕдіал.,ХАМЛО́діал.,ХРУСТдіал.,ХАЩдіал.Підклали свіжого хмизу, й сухі палички затріщали в синенькому полум’ї (С. Васильченко); Хмиззя, обмазане в глей, говорюча ластівка носить, Поки не зліпить гнізда (М. Зеров); Старша сестра, чорноока Маруся, вартовому зуби замовляла, а меншенька Катруся знедоленому братику хліб і до хліба через оголене хворостиння рученятами пропихала (С. Ковалів); Короткочубі трави по долинках ще схилені в один бік, а в них позапліталось паліччя, очерет, торішнє сіно (Ю. Мушкетик); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня); Віктор підкладає сухе ломаччя.. З багаття знову вириваються веселі язики (П. Автомонов); В каміні дотлівали поліна та трусок (І. Нечуй-Левицький); Молодь з бригади .. допомогла лісоводам.. возити та викладати по гребенях схилів паливний матеріал, тобто всяку ламань, прілу солому, сухий бур’ян (І. Волошин); Мов хорий, вітер там стогнав, Серед верхів блукаючи. То в далі лім десь затріщить, Ворона крякне (І. Франко); За шість грибків та оберемок сухого патиччя ви обидва припаяли мені тоді п’ять злотих штрафу (П. Козланюк); Станко та Мирослава докинули ріща на вогонь (Ю. Опільський); Так навпростець і чеше [Масляк], по колоддям спотикається і вже не десять разів лобом цілувався з хамлом, що попід ногами йому плуталося (Г. Квітка-Основ’яненко); [Деві:] Дядьку, ось пожди, я хрусту принесу, вогонь підживим (Леся Українка). - Пор. сушня́к. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| Рядок 34: | Рядок 41: | ||
==Іноземні джерела== | ==Іноземні джерела== | ||
| − | + | ===English=== | |
deadwood | deadwood | ||
| − | Etymology | + | <h4><strong>Etymology</strong></h4> |
From dead + wood. | From dead + wood. | ||
| − | Pronunciation | + | <h4><strong>Pronunciation</strong></h4> |
/ˈdɛd.wʊd/ | /ˈdɛd.wʊd/ | ||
| − | Noun | + | <h4><strong>Noun</strong></h4> |
deadwood (countable and uncountable, plural deadwoods) | deadwood (countable and uncountable, plural deadwoods) | ||
| Рядок 69: | Рядок 76: | ||
(poker) Cards that have been discarded. | (poker) Cards that have been discarded. | ||
| − | Synonyms | + | <h4><strong>Synonyms</strong></h4> |
(woody debris): deadfall | (woody debris): deadfall | ||
| − | Русский | + | ===Русский=== |
ва-ле́ж-ник | ва-ле́ж-ник | ||
| Рядок 80: | Рядок 87: | ||
| − | Значение | + | <h4><strong>Значение</strong></h4> |
сухие или гнилые сучья, деревья, лежащие на земле ◆ Кедровые сучья, перемешанные с валежником, с покалеченным, искорёженным молодняком, повсюду высились в завалах — не перелезть… Б. А. Можаев, «Лесная дорога», 1964 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) ◆ Вскоре валежник затрещал под ногами проводника, и он вышел на тропу с веткой лавровишни, густо усеянной гроздьями ягод. Ф. А. Искандер, «Случай в горах», 1980-1990 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) ◆ А Егор упоенно чистил лес, прорубал заросшие просеки, стаскивал в кучи валежник и сухостой. Б. Л. Васильев, «Не стреляйте в белых лебедей», 1973 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) | сухие или гнилые сучья, деревья, лежащие на земле ◆ Кедровые сучья, перемешанные с валежником, с покалеченным, искорёженным молодняком, повсюду высились в завалах — не перелезть… Б. А. Можаев, «Лесная дорога», 1964 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) ◆ Вскоре валежник затрещал под ногами проводника, и он вышел на тропу с веткой лавровишни, густо усеянной гроздьями ягод. Ф. А. Искандер, «Случай в горах», 1980-1990 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) ◆ А Егор упоенно чистил лес, прорубал заросшие просеки, стаскивал в кучи валежник и сухостой. Б. Л. Васильев, «Не стреляйте в белых лебедей», 1973 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) | ||
| − | Синонимы | + | <h4><strong>Синонимы</strong></h4> |
хворост, сухостой, бревно | хворост, сухостой, бревно | ||
| Рядок 106: | Рядок 113: | ||
| − | Гиперонимы | + | <h4><strong>Гиперонимы</strong></h4> |
дерево | дерево | ||
| − | Этимология | + | <h4><strong>Этимология</strong></h4> |
Происходит от глагола валить (ся), далее от существительного вал, далее от праслав. *valъ, от кот. в числе прочего произошли: др.-русск., церк.-слав. валъ «unda», русск., укр. вал, сербохорв. ва̑л, ва̑ла — то же, словенск. vȃł (род. п. valȗ) «вал, волна, каток», чешск. val, польск. wał. Сюда же обва́л, прова́л, сва́лка, далее, вали́ть, др.-русск. валити, укр. вали́ти, болг. ва́лям «валяю, сыплю, лью», ст.-слав. валити сѩ(κυλίεσθαι; Супр.), словенск. valíti, чешск. valit, польск. walić, итер. валя́ть, сербохорв. ва́љати, чешск. válet. Далее, сюда же: волна́, ст.-слав. вълати сѩ βασανίζεσθαι и облъ «круглый». Родственно лит. volė̃ «деревянная колотушка, валек», võlioju, võlioti, вост.-лит. volióti «катать», латышск. uolît «катать, вертеть», uolât «катать», возм., лакон. βήλημα ̇ κώλυμα, φράγμα ἐν ποταμῷ (Гесихий). Другая ступень вокализма в лит. veliù, vélti, латышск. vel^t «катать, валять», др.-инд. válati (valatē) «вертится, поворачивается», vā́layati «катит, поворачивает», др.-в.-нем. wuolên «рыться», др.-исл. valr «круглый», др.-в.-нем. wallan «бурлить, кипеть, волноваться», нем. das Volk wallt = русск. наро́д вали́т, арм. glel «вертеть, поворачивать» из *gowlel = *volēi̯e-, лат. volvo «катаю, вращаю», греч. ἐλύω «вью, сгибаю», εἰλύω «окутываю, валяю», алб. valë «волна» и т. д.Использованы данные словаря М. Фасмера. См. Список литературы. | Происходит от глагола валить (ся), далее от существительного вал, далее от праслав. *valъ, от кот. в числе прочего произошли: др.-русск., церк.-слав. валъ «unda», русск., укр. вал, сербохорв. ва̑л, ва̑ла — то же, словенск. vȃł (род. п. valȗ) «вал, волна, каток», чешск. val, польск. wał. Сюда же обва́л, прова́л, сва́лка, далее, вали́ть, др.-русск. валити, укр. вали́ти, болг. ва́лям «валяю, сыплю, лью», ст.-слав. валити сѩ(κυλίεσθαι; Супр.), словенск. valíti, чешск. valit, польск. walić, итер. валя́ть, сербохорв. ва́љати, чешск. válet. Далее, сюда же: волна́, ст.-слав. вълати сѩ βασανίζεσθαι и облъ «круглый». Родственно лит. volė̃ «деревянная колотушка, валек», võlioju, võlioti, вост.-лит. volióti «катать», латышск. uolît «катать, вертеть», uolât «катать», возм., лакон. βήλημα ̇ κώλυμα, φράγμα ἐν ποταμῷ (Гесихий). Другая ступень вокализма в лит. veliù, vélti, латышск. vel^t «катать, валять», др.-инд. válati (valatē) «вертится, поворачивается», vā́layati «катит, поворачивает», др.-в.-нем. wuolên «рыться», др.-исл. valr «круглый», др.-в.-нем. wallan «бурлить, кипеть, волноваться», нем. das Volk wallt = русск. наро́д вали́т, арм. glel «вертеть, поворачивать» из *gowlel = *volēi̯e-, лат. volvo «катаю, вращаю», греч. ἐλύω «вью, сгибаю», εἰλύω «окутываю, валяю», алб. valë «волна» и т. д.Использованы данные словаря М. Фасмера. См. Список литературы. | ||
| Рядок 123: | Рядок 130: | ||
==Цікаві факти== | ==Цікаві факти== | ||
| − | [[Зображення:И._Шишкин._Лесное_кладбище.jpg|ліворуч|]] | + | [[Зображення:И._Шишкин._Лесное_кладбище.jpg|thumb|ліворуч|]] |
Полотно створено в 1893 році маслом на полотні. | Полотно створено в 1893 році маслом на полотні. | ||
Версія за 17:29, 14 жовтня 2018
Ламань, -ні, ж. Валежникъ, лѣсные обломки. Поїде та ламані крадькома назбірає. Черк. у.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛА́МАНЬ, і, жін., розм.
1. Поламані або старі предмети. Молодь з бригади комуністичної праці допомогла.. ланкам кукурудзоводів возити та викладати на гребнях схилів паливний матеріал, тобто всяку ламань, прілу солому, сухий бур'ян, хмиз — все для курних вогнищ (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 309).
2. Сухе гілля й дерева, що впали на землю.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
ламань -і, ж. 1) Брухт. 2) діал. Сушняк, хмиз.
Словник синонімів
I. ЛОМ (ламані або придатні лише для переробки старі предмети), ЛА́МАНЬрозм.; ТРІ́СКА, СКІ́ПКА, СКІ́ПАрідше, ТРУ́СОК (уламок чогось дерев’яного). От ще кілька хвилин, і перша мульда, підхоплена хоботом завалочної машини, поволі увійшла в отвір печі, перевернулась і висипала на розпечений під порцію залізного лому (В. Собко); Колода репнула, як гарбуз. За якусь хвилину Хома пощепив її на тріски (О. Гончар); У грубці гуло - Догоряли скіпки (П. Воронько); Килина розіклала багаття з труску та трісок в тіні високого каменя, коло котрого росли високі верби (І. Нечуй-Левицький). - Пор. I. брухт.
ХМИЗзбірн. (невеликі тонкі гілки, відділені від дерева, куща; сухі гілки, сучки дерев, що попадали на землю), ХМИ́ЗЗЯрідше,ХВО́РО́СТ, ХВОРОСТИ́ННЯдіал.,ХВОРОСТНЯ́К, ПАЛІ́ЧЧЯ, ЛОМ, ЛОМА́ЧЧЯ, ТРУ́СОК, ТРУСКдіал.,ХМИЗНЯ́Крідше,ЛА́МАНЬрозм.,ЛІМдіал.,ПАТИ́ЧЧЯдіал.,РІ́ЩЕдіал.,ХАМЛО́діал.,ХРУСТдіал.,ХАЩдіал.Підклали свіжого хмизу, й сухі палички затріщали в синенькому полум’ї (С. Васильченко); Хмиззя, обмазане в глей, говорюча ластівка носить, Поки не зліпить гнізда (М. Зеров); Старша сестра, чорноока Маруся, вартовому зуби замовляла, а меншенька Катруся знедоленому братику хліб і до хліба через оголене хворостиння рученятами пропихала (С. Ковалів); Короткочубі трави по долинках ще схилені в один бік, а в них позапліталось паліччя, очерет, торішнє сіно (Ю. Мушкетик); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня); Віктор підкладає сухе ломаччя.. З багаття знову вириваються веселі язики (П. Автомонов); В каміні дотлівали поліна та трусок (І. Нечуй-Левицький); Молодь з бригади .. допомогла лісоводам.. возити та викладати по гребенях схилів паливний матеріал, тобто всяку ламань, прілу солому, сухий бур’ян (І. Волошин); Мов хорий, вітер там стогнав, Серед верхів блукаючи. То в далі лім десь затріщить, Ворона крякне (І. Франко); За шість грибків та оберемок сухого патиччя ви обидва припаяли мені тоді п’ять злотих штрафу (П. Козланюк); Станко та Мирослава докинули ріща на вогонь (Ю. Опільський); Так навпростець і чеше [Масляк], по колоддям спотикається і вже не десять разів лобом цілувався з хамлом, що попід ногами йому плуталося (Г. Квітка-Основ’яненко); [Деві:] Дядьку, ось пожди, я хрусту принесу, вогонь підживим (Леся Українка). - Пор. сушня́к.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
.Іноземні джерела
English
deadwood
Etymology
From dead + wood.
Pronunciation
/ˈdɛd.wʊd/
Noun
deadwood (countable and uncountable, plural deadwoods)
Coarse woody debris.
People or things judged to be superfluous to an organization or project.
Money not realized by exiting a winning pump trade too early.
(bowling) Pins that have fallen and have not been cleared from the alley.
(nautical) Vertical planks between the keel and the sternpost that act as reinforcement.
(by extension) Structural material on a load-carrying vehicle that reduces the available cargo space.
(rummy) Cards in a hand that do not contribute to sets and which are usually counted as points against the player holding the hand.
(poker) Cards that have been discarded.
Synonyms
(woody debris): deadfall
Русский
ва-ле́ж-ник
Значение
сухие или гнилые сучья, деревья, лежащие на земле ◆ Кедровые сучья, перемешанные с валежником, с покалеченным, искорёженным молодняком, повсюду высились в завалах — не перелезть… Б. А. Можаев, «Лесная дорога», 1964 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) ◆ Вскоре валежник затрещал под ногами проводника, и он вышел на тропу с веткой лавровишни, густо усеянной гроздьями ягод. Ф. А. Искандер, «Случай в горах», 1980-1990 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) ◆ А Егор упоенно чистил лес, прорубал заросшие просеки, стаскивал в кучи валежник и сухостой. Б. Л. Васильев, «Не стреляйте в белых лебедей», 1973 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы)
Синонимы
хворост, сухостой, бревно хворост, сушняк, сухостой, растопка, полено, головня, лучинка, лучина бурелом, ельник, лес, чаща, осинник сухостой, бурелом, пень, ельник, лес, осинник, лопух пень, лес, дерево пенёк, дерево бурелом, пень, коряга, масса растопка, полено, бревно, щепа, лом пень, полено, бревно, щепа, обрубок, оглобля пень, пенёк, колода коряга, межеумок лес, сушь, кряж балка, плаха, столб чурбан, лом, орясина брус, тёс, мачта буревал дрова, кол, дубина, дром
Гиперонимы
дерево
Этимология
Происходит от глагола валить (ся), далее от существительного вал, далее от праслав. *valъ, от кот. в числе прочего произошли: др.-русск., церк.-слав. валъ «unda», русск., укр. вал, сербохорв. ва̑л, ва̑ла — то же, словенск. vȃł (род. п. valȗ) «вал, волна, каток», чешск. val, польск. wał. Сюда же обва́л, прова́л, сва́лка, далее, вали́ть, др.-русск. валити, укр. вали́ти, болг. ва́лям «валяю, сыплю, лью», ст.-слав. валити сѩ(κυλίεσθαι; Супр.), словенск. valíti, чешск. valit, польск. walić, итер. валя́ть, сербохорв. ва́љати, чешск. válet. Далее, сюда же: волна́, ст.-слав. вълати сѩ βασανίζεσθαι и облъ «круглый». Родственно лит. volė̃ «деревянная колотушка, валек», võlioju, võlioti, вост.-лит. volióti «катать», латышск. uolît «катать, вертеть», uolât «катать», возм., лакон. βήλημα ̇ κώλυμα, φράγμα ἐν ποταμῷ (Гесихий). Другая ступень вокализма в лит. veliù, vélti, латышск. vel^t «катать, валять», др.-инд. válati (valatē) «вертится, поворачивается», vā́layati «катит, поворачивает», др.-в.-нем. wuolên «рыться», др.-исл. valr «круглый», др.-в.-нем. wallan «бурлить, кипеть, волноваться», нем. das Volk wallt = русск. наро́д вали́т, арм. glel «вертеть, поворачивать» из *gowlel = *volēi̯e-, лат. volvo «катаю, вращаю», греч. ἐλύω «вью, сгибаю», εἰλύω «окутываю, валяю», алб. valë «волна» и т. д.Использованы данные словаря М. Фасмера. См. Список литературы.
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
Цікаві факти
Полотно створено в 1893 році маслом на полотні.
Стиль живопису реалізм, жанр пейзаж.
Шишкін - це один з найбільших російських художників. Його роботи відомі в усьому світі. Шишкін написав десятки полотен із зображенням багатої російської природи. Всі вони наповнені любов'ю автора.
Картина «Старый валежник. Лесное кладбище» зображує старий хмиз. Високі старі вікові сосни коштують на останках своїх предків. Вони були повалені і здалися під впливом часу та природної стихії. Колись вони пережили багато подій, гордовито вистоюючи одне століття за іншим. Тепер же поховані тут, надаючи загальному вигляду туги, змушуючи замислюватися про тлінність всього в цьому світі. Як майстерно Шишкін володів пензлем. Мохи і зелень має вражаюче поєднання жовто-зелених відтінків. Задній фон заповнений сонцем, де також лежать полеглі дерева. Десь вдалині видніється небо.
Що викликало їх масову загибель? Можливо сильна буря, або невблаганне дію временних літ. Але трагічність пейзажу в тому, що щільний шар моху, трухляві стовбури і пні не дають розвиватися нового життя. На стовбурах сосен можна бачити поїдену кору, і білий наліт, який віщують про швидку кончину ще на вигляд міцних дерев. Відсутність хвої і тонкі сухі гілки тільки підтверджують домисли про наближається смерті.
Картина одночасно захоплює і змушує сумувати. Вражає гра кольору, прийоми, використовувані для докладного зображення фактури моху. Шишкін використовував метод Точеного нанесення фарби, що дає полотну неперевершений блиск і структуру.
