Відмінності між версіями «Жахати»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Словник української мови | Словник української мови | ||
| − | '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''' | + | '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''. |
| + | |||
'''ЖАХАТИ''' 1, аю, аєш, недок., перех. Викликати жах у кого-небудь; дуже лякати когось. [Галина:] Це ж той, тату, козаченько, Що зо сну мене жахав (Марко Кропивницький, II, 1958, 103); — Ці бунти жахали Олександра Романова, що посилав вірних своїх сатрапів усмиряти їх (Максим Рильський, III, 1956, 184); Чотири слони в розкішних попонах несли важкі гармати, жахаючи своїм виглядом поляків (Зінаїда Тулуб, Людоло-ви, II, 1957, 525).Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 513. | '''ЖАХАТИ''' 1, аю, аєш, недок., перех. Викликати жах у кого-небудь; дуже лякати когось. [Галина:] Це ж той, тату, козаченько, Що зо сну мене жахав (Марко Кропивницький, II, 1958, 103); — Ці бунти жахали Олександра Романова, що посилав вірних своїх сатрапів усмиряти їх (Максим Рильський, III, 1956, 184); Чотири слони в розкішних попонах несли важкі гармати, жахаючи своїм виглядом поляків (Зінаїда Тулуб, Людоло-ви, II, 1957, 525).Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 513. | ||
Версія за 11:31, 14 жовтня 2018
Жахати, -хаю, -єш, гл. 1) Пугать, страшить, ужасать. Твій гнів мене жахає. К. Псал. 203. 2) Вырываться (о пламени). Полум’я так і жахає з коміна. Жахнуло полум’я з груби.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980).
ЖАХАТИ 1, аю, аєш, недок., перех. Викликати жах у кого-небудь; дуже лякати когось. [Галина:] Це ж той, тату, козаченько, Що зо сну мене жахав (Марко Кропивницький, II, 1958, 103); — Ці бунти жахали Олександра Романова, що посилав вірних своїх сатрапів усмиряти їх (Максим Рильський, III, 1956, 184); Чотири слони в розкішних попонах несли важкі гармати, жахаючи своїм виглядом поляків (Зінаїда Тулуб, Людоло-ви, II, 1957, 525).Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 513.
ЖАХАТИ 2, ає, недок., діал. З великою силою і швидкістю спалахувати, вихоплюватися звідкись (перев. про вогонь).Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 513.
Ілюстрації
|
|
|
|
