Відмінності між версіями «Ладканка»
Рядок 14: | Рядок 14: | ||
http://ukrlit.org/slovnyk/ладканка | http://ukrlit.org/slovnyk/ладканка | ||
− | + | https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=video&cd=1&cad=rja&uact=8&ved=0ahUKEwifs8XjsITeAhUGBiwKHTyPCrQQuAIIKzAA&url=https%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fwatch%3Fv%3DhOtRgr-nfOA&usg=AOvVaw0WsiZGaUz7ReEoU7zHsXps |
Версія за 23:35, 13 жовтня 2018
Ладканка, -ки, ж. Свадебная пѣсня. {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність Ладканка — традиційна весільна чи обрядова пісня, весільний спів, також весільне музичне награння, своєрідна музика чи пісня до обряду одягання весільного вінка. Оригінальними та древніми є бойківські ладканки поширені в українських Карпатах, серед них «До барвінку», «До вінка», пісня «Їдуть штири коні» (виконана заслуженою артисткою України — Мартою Шпак), ладканка до обжинків «Ми дожали зарана».
Весільні ладканки — величезний пласт української автентичної музики Західної України. Вони несуть в собі старовинну обрядовість. Саме такі обряди одягання весільного вінка зберіглися на Бойківщині до сьогодні.
Ряд бойківських ладканок виконують Либохірські музики зі села Либохора — в альбомі «Бойки з-під Карпатського хребта»
https://uk.wikipedia.org/wiki/Ладканка
https://lib.misto.kiev.ua/UKR/LEXIKON/ladkanka.dhtml