Відмінності між версіями «Шарпнути»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
Рядок 11: | Рядок 11: | ||
[https://ukrainian_lemko.academic.ru/15131/%D1%88%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8 '''Словник лемнківскої говірки'''] | [https://ukrainian_lemko.academic.ru/15131/%D1%88%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8 '''Словник лемнківскої говірки'''] | ||
+ | |||
+ | шарпнути | ||
+ | шарпну, -неш, Вр. | ||
+ | Різко смикнути за що-небудь, шарпонути. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== |
Версія за 21:33, 13 жовтня 2018
Зміст
Словник грінченка
Шарпнути, -ну, -неш, гл. Рвануть, дернуть.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970-1980)
ШАРПНУТИ, шарпну, шарпнеш, док., перех. і неперех. Однокр. до шарпати. Медведиця вхопила дрючину зубами і шарпнула її (Іван Франко, VI, 1951, 19); Вона шарпнула полатаний мішок зо стола й вилетіла з ним із хати (Ольга Кобилянська, III, 1956, 481); Кінь його спробував сам завернути туди, але Баржак, сердито шарпнувши повід, знову спрямував коня на шлях (Олесь Гончар, II, 1959, 87); Я почав підіймати завісу. Шарпнув раз, другий за вірьовку — не підіймається (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 125); Матрос схопився за замок, але він висів одімкнутий, трохи покривлений. Він шарпнув кришку. Скринька була порожня (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 88); Варя шарпнула шухляду, обгорнула якісь папери і висмикнула пачку Федькових листів (Григорій Епік, Тв., 1958, 166); Левко шарпнув на себе деренчливі двері вітряка, переступив через поріг (Михайло Стельмах, I, 1962, 152); Шалений вітер люто шарпнув за поли пальто (Олесь Донченко, Ю. Васюта, 1950, 135); Випорожнивши скриню, він шарпнув її так, що вона аж загула (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 30); Як рука натрапить На ту струну, що ствердла від мовчання, Шарпни струну безжалісно, потужно І брязни в неї, наче на пожежу (Леся Українка, I, 1951, 146); Хльоснув дяк, конята шарпнули і бричка хутче покотилась (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 207); Грузовик шарпнув з місця, ми всі попадали один на одного (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 293); Мене шарпнув за плече кінооператор, бо я саме стояв перед об'єктивом (Юрій Яновський, II, 1958, 97); Баба Палажка.. все нашіптувала: .. — Помилуй же його, господи, і шарпни його по боках, по ребрах, по кістках (Нечуй-Левицький, II, 1956, 350); Яшко пригнувся і скорчився. Та здоровенна рука грубо вп'ялася в волосся, а друга шарпнула по спині (Андрій Головко, I, 1957, 138); * Образно. Це зразу блискавиця шарпнула, аж затремтіла Уляна (Панас Мирний, I, 1954, 306); Тиху ніч шарпнула довга автоматна черга (Дмитро Бедзик, Плем'я.., 1958, 74).
шарпнути шарпну, -неш, Вр. Різко смикнути за що-небудь, шарпонути.