Відмінності між версіями «Бігунець»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Koli-ditina-pochinaye-hoditi_961.jpeg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Koli-ditina-pochinaye-hoditi_961.jpeg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kak-nauchit-rebenka-hodit.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kak-nauchit-rebenka-hodit.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kogda_rebenok_nachinaet_hodit_samostoyatelno.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 18:38, 13 жовтня 2018
Бігунець, -нця, м. 1) Ум. отъ бігун. 2) Дитя, уже начинающее бѣгать. Ростуть вони не по дням і не по часам, а ростуть по минутам: уже такі бігунці гарні. Рудч. Ск. І. 116. 3) Родъ вышивки. Славяносерб. у. Ум. Бігунчик.
Зміст
Сучасні словники
1. Бігунець- розм. Дитина того віку, коли вона починає самостійно ходити, бігати.
2. Зменш. до бігун. Спортсмен, який володіє технікою бігу. Почався пробіг. Десь за муром одна по одній проносяться постаті бігунів (Іван Кочерга, II, 1956, 77).
3. Розм. Вісь у дверях, воротях. Ще хазяї, здається, сплять: Не рипає бігун частенько.. Та от бігун і заскрипів, І сонні двері відімкнулись (Степан Руданський, Тв., 1956, 78).
Ілюстрації
|
|
|
|
