Відмінності між версіями «Бідкуватися»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos_188251982-stock-photo-close-up-shot-of-gloomy.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos_188251982-stock-photo-close-up-shot-of-gloomy.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos_174244628-stock-photo-sad-teen-complaining-after-break.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 17:42, 13 жовтня 2018
Бідкуватися, -куюся, -єшся, гл. = Бідкатися. А я так бідкуюся — чи вже вони поїхали, чи й досі ні. Пирят. у.
Зміст
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Бідкуватися- Висловлювати жаль, скаржитися, жалітися, плакатися. — Ой, доле моя проклята! — бідкався Іван, важко ступаючи під гору по .. каменюках (Іван Франко, III, 1950, 134);
2. З оруд. в. без прийм. і з прийм. над, за, про і т. ін. Бути стурбованим чим-небудь; журитися, сумувати. — Оце, боже мій! де це вона загаялась? — бідкались баби (Нечуй-Левицький, II, 1956, 335);
3. Без додатка і з род. в. з прийм. за, коло, біля. Дбати про кого-, що-небудь; клопотатися, піклуватися. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі. Ніколи зараз і діточками втішатись... (Марко Вовчок, I, 1955, 273);
4. Рідковживане- Жити в бідності, бідувати. — Матері буду усього постачати, чого забажа. Нехай, коли досі бідкалась, .. у розкоші поживе (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 408);
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 177.
