Відмінності між версіями «Зірно»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
Рядок 14: | Рядок 14: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zoria131018.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zoria131018.jpg|x140px]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zoriane131018.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] |
Версія за 17:16, 13 жовтня 2018
Зірно, нар. = Зоряно. Г. Барв. 207.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗОРЯ́НО. Присл. до зоряний. Вечір виплив зоряно Понад окрайцями землі (Михайло Стельмах, Шляхи.., 1948, 119); Ви [гори Карпати] панам одвіку не корились, Серцем чули дальній шум Дніпра, І над вами зоряно розкрились Прапори свободи і добра (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 100); // у знач. присудк. сл. Ось і гребля. А зоряно так, що, здається, зорями в вічі сипле (Марко Вовчок, VI, 1956, 265); — Ох, як же зоряно, боже ти мій, як зоряно! — сказав дід Мирон, дивлячись угору на ясне небо, де.. позапалювались густо зірочки (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 218).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Вірш "Ніч яка місячна, зоряна, ясная"
https://nashe.com.ua/song/5689