Відмінності між версіями «Нікчемниця»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | '''НІКЧЕ́МНИЦЯ''', і, жін., зневажл. | ||
| + | |||
| + | 1. Жіночий рід до нікчемник. | ||
| + | |||
| + | 2. перен. Те, що не заслуговує на увагу, ні для чого не придатне. [Влас:] Кохання, по-вашому, така нікчемниця, що вийняв з душі, як гроші з кишені, та й поклав на долоні?.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 286). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 424. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | '''Нікчемниця''', -ці, ж. 1) Ни къ чему негодная вещь; бездѣлица. На шо це воно вам оці наші пісні? Нікчемниця! Александров. у. Слов. Д. Эварн. | ||
| + | |||
| + | '''НІКЧЕ́МА''', и, чол. і жін., зневажл. Ні на що не здатна людина. А цей Гузир може подумати, що він справді нікчема і нічого не зуміє зробити (Іван Микитенко, II, 1957, 331); Вона пиляла сина весь час. Пиляла й пиляла безупинно, поки зробила з нього боягуза, нікчему (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 159). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 423. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 15:20, 13 жовтня 2018
Нікчемниця, -ці, ж. 1) Ни къ чему негодная вещь; бездѣлица. На шо це воно вам оці наші пісні? Нікчемниця! Александров. у. Слов. Д. Эварн. 2) Негодная, ни къ чему неспособная женщина.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках НІКЧЕ́МНИЦЯ, і, жін., зневажл.
1. Жіночий рід до нікчемник.
2. перен. Те, що не заслуговує на увагу, ні для чого не придатне. [Влас:] Кохання, по-вашому, така нікчемниця, що вийняв з душі, як гроші з кишені, та й поклав на долоні?.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 286).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 424.
Нікчемниця, -ці, ж. 1) Ни къ чему негодная вещь; бездѣлица. На шо це воно вам оці наші пісні? Нікчемниця! Александров. у. Слов. Д. Эварн.
НІКЧЕ́МА, и, чол. і жін., зневажл. Ні на що не здатна людина. А цей Гузир може подумати, що він справді нікчема і нічого не зуміє зробити (Іван Микитенко, II, 1957, 331); Вона пиляла сина весь час. Пиляла й пиляла безупинно, поки зробила з нього боягуза, нікчему (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 159).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 423.
Ілюстрації
|
|
|
|
