Відмінності між версіями «Лямпартевий»

Версія за 14:12, 13 жовтня 2018

Лямпарте́вий, -а, -е. Леопардовый. Лямпартові дорогі шкури. К. Хм. 65.

Сучасні словники

Лямпартевий-малюнок із плям на хутрі родини котячих (леопард).

Історія леопардового принта починається в первісні часи, коли серед мисливців вважалося особливо доблестю вбити леопарда. Після цього переможець боєць одягав на себе шкуру леопарада, що символізувало його новий, більш високий статус: вважалося, що сила, швидкість, сміливість і спритність леопарда разом з його шкурою переходили до мисливцеві. З появою товарно-грошових відносин знайшлося багато охочих дістати шкуру леопарда, не вступаючи з ним у смертельно небезпечну сутичку. Так леопардові шкури почали просто купувати або вимінювати на інші цінні товари, а хутро леопарда став символом розкоші, багатства, успіху і привілейованого становища в суспільстві, так як купити такий знак відзнаки могли, зрозуміло, далеко не всі.

Вже в Середньовіччі європейські монархи перейняли пристрасть античного світу до леопардовим шкурах і з задоволенням прикрашали свої мантії хутром леопарда. Це було ні що інше, як демонстративне споживання – королі просто-напросто демонстрували свій статус простому люду, який вважав леопарда напівміфічним-полубожественным істотою начебто єдинорога, і феодалам – які, звичайно, поважали безкорисливі рицарські закони честі і систему васального підданства, але все-таки для більшої підтримки їм не заважало натякнути, що у тебе багато – дуже, дуже багато! – грошей.

У ХХ столітті леопард увійшов в моду в 20-ті роки – епоха джазу і розгнузданих вечірок, передчуття катастрофи, що насувається, перші досягнення суфражисток – предтечі фемінізму, розкріпачення пуританської моралі після Першої світової хвилі і інші події цього часу зробили спрагу екзотики одним з ключових рис типового представника "ревуть 20-х". Спеку тут, звичайно, піддала і прекрасна маркіза Луїза Казати – мабуть, сама екстравагантна жінка століття. Несамовита маркіза, як її прозвали сучасники, відправлялася на променад з двома леопардами на повідку. А ось як її описує світський оглядач Габріель Луї Пренгуэ: Двері в кімнаті, де ми сиділи і розмовляли, раптом відчинилися, і ввійшла покійниця. Її чудова фігура була туго обтягнута сукнею з білого атласу з довжелезним шлейфом, груди прикривав букет білих орхідей. Вогненно-руде волосся підкреслювали алебастрову блідість особи, яка повністю знищувала два величезні ока; розширені вугільно-чорні зіниці становили зловісний контраст з яскраво-червоними губами, казавшимися відкритою раною на тлі цієї блідості. На руках у неї примостився дитинча леопарда.

У наступному десятилітті леопардовий принт був вже загальним місцем. Багаті дами носили хутро цього леопарда, решта – забарвлений "під леопарда" кролячий хутро. Після Другої світової світ привів до тями Крістіан Діор. Він повернув жінкам відчуття свята, феєрії жіночності і вишуканої краси, які були втрачені за роки війни. Після декількох років розрухи, нарядів з залишків військової тканини, перешитых старих суконь і намальованих прямо на шкірі «панчіх» леопардовий хутро і принт здавалися верхом екзальтованого смаку. У колекції New Look, створеної в 1947 році, Діор вивів на подіум манекенниць в леопардових пальто.

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]