Відмінності між версіями «Фурчати»

Версія за 13:44, 13 жовтня 2018

Фурчати, -чу, -чиш, гл. Шумѣть, жужжать. Фр. (Желех.).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ФУРЧА́ТИ, чу, чиш, недок., розм. Утворювати одноманітно-деренчливий звук крилами при польоті (про комах). Я прислухався до гудіння жуків, котрі часто фурчали навкруги (Збірник про Кропивницького, 1955, 6); // Швидким польотом, рухом утворювати подібний звук. Неначе велетенський джміль, фурчить веретено (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 787); // Утворювати деренчливий звук при роботі (про механізми). Вузенькі вулички роїлися робітничим людом, по кошарах фурчали млинки, парові машини свистали (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 24). (Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 656.)

Фурчати, -чу, -чиш, гл. Шумѣть, жужжать. Фр. (Желех.). (Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 656.)

Ілюстрації

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=c1JUhZ9FKJs

https://www.youtube.com/watch?v=-jDHvLkM5RU

Іншими мовами

Англ: snort; sniff; spit; pshaw; fuff; harrumph; cackle; chortle

Нім: anfauchen; fauchen; prusten; schnauben; pfauchen

Франц: s'ébrouer; renâcler; renifler

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання