Відмінності між версіями «Лозниця»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Див. також) |
(→Джерела та література) |
||
| Рядок 21: | Рядок 21: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | 1.Шумило Г.І. Технологія приготування їжі: Навч. посіб. — К. : «Кондор», 2003. — 506 с. | ||
| + | |||
| + | 2.Мамчур Ф.І. Овочі і фрукти в нашому харчуванні. — Ужгород : Карпати, 1988. — 197 с. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Версія за 14:07, 11 жовтня 2018
Ло́зниця, -ці, ж. Родъ примитивной плодосушилки. Хотин. у.
Зміст
Словник української мови в 11 т.
ЛОЗНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Сушарка. У Вінницькій, Хмельницькій та Закарпатській областях плоди сушать переважно в лозницях (примітивних сушарках) (Сад. і ягідн., 1957, 281); В лозниці сушать переважно сливи, вишні, груші і дрібні яблука (Колг. Укр., 6, 1956, 38).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
1.Шумило Г.І. Технологія приготування їжі: Навч. посіб. — К. : «Кондор», 2003. — 506 с.
2.Мамчур Ф.І. Овочі і фрукти в нашому харчуванні. — Ужгород : Карпати, 1988. — 197 с.
