Відмінності між версіями «Жбанок»
(Створена сторінка: '''Жбанок, -нка, жбанчик, -ка, жбанчичок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''жбан. ''' Категорія:Жб) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Жбанок, -нка, жбанчик, -ка, жбанчичок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''жбан. ''' | '''Жбанок, -нка, жбанчик, -ка, жбанчичок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''жбан. ''' | ||
[[Категорія:Жб]] | [[Категорія:Жб]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | . ЖБА́НОК див. дзбаник. | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 514. | ||
| + | |||
| + | ДЗБА́НИК, розм. ЖБА́НИК, а, чол. Зменш. до дзбан, жбан. Ступив на поріг — бачу в хаті незнайомого чоловіка.. Сидить, молоко із жбаника п'є (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 59). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 264. | ||
| + | |||
| + | ДЗБАН, ДЖБАН, розм. ЖБАН, а, чол. Глекоподібний глиняний, дерев'яний або металевий посуд для води, молока, квасу і т. ін. Принесли йому [Василеві] дзбан води, хліба і ще дечого до іди і, виходячи, замкнули за собою двері на ключ (Іван Франко, I, 1955, 172); За скляними дверцями [шафи] стояли чудернацькі пляшки та жбани (Нечуй-Левицький, III, 1956, 15); Мед налили в срібний старовинний дзбан (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 73); Підвеселились ми з дідом із того високого горластого джбана (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 180); Косар виходить на стерню, бере джбан й знову йде до гнізда (Іван Чендей, Вітер.., 1958, 144); Розстелили дівчата килими, принесли високі жбани з виноградним прозорим вином (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 130); * У порівняннях. Виріс [баклажан] тут, неначе жбан! (Михайло Стельмах, Живі огні, 1954, 35). | ||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
| + | Жба́нок, -нка, жба́нчик, -ка, жба́нчичок, -чка, м. Ум. отъ жбан. | ||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | ЖБА́НОК див. дзба́ник. | ||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 514. | ||
| + | |||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | ЖБАН — муж. обручная посудина кувшином, высокая, кверху поуже, с навешенной крышкой, резною ручкою и таким же рожком, рыльцем или носком, для кваса и браги; коновка. Жбанец, жбанок, жбанчик. жбаночек, жбанушка, умалит. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Жбанок.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| pxorbCCJD5Q}} | ||
| + | |||
| + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BA]=== | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Версія за 21:41, 10 жовтня 2018
Жбанок, -нка, жбанчик, -ка, жбанчичок, -чка, м. Ум. отъ жбан.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
. ЖБА́НОК див. дзбаник. Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 514.
ДЗБА́НИК, розм. ЖБА́НИК, а, чол. Зменш. до дзбан, жбан. Ступив на поріг — бачу в хаті незнайомого чоловіка.. Сидить, молоко із жбаника п'є (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 59). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 264.
ДЗБАН, ДЖБАН, розм. ЖБАН, а, чол. Глекоподібний глиняний, дерев'яний або металевий посуд для води, молока, квасу і т. ін. Принесли йому [Василеві] дзбан води, хліба і ще дечого до іди і, виходячи, замкнули за собою двері на ключ (Іван Франко, I, 1955, 172); За скляними дверцями [шафи] стояли чудернацькі пляшки та жбани (Нечуй-Левицький, III, 1956, 15); Мед налили в срібний старовинний дзбан (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 73); Підвеселились ми з дідом із того високого горластого джбана (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 180); Косар виходить на стерню, бере джбан й знову йде до гнізда (Іван Чендей, Вітер.., 1958, 144); Розстелили дівчата килими, принесли високі жбани з виноградним прозорим вином (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 130); * У порівняннях. Виріс [баклажан] тут, неначе жбан! (Михайло Стельмах, Живі огні, 1954, 35).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Жба́нок, -нка, жба́нчик, -ка, жба́нчичок, -чка, м. Ум. отъ жбан.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ЖБА́НОК див. дзба́ник. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 514.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
ЖБАН — муж. обручная посудина кувшином, высокая, кверху поуже, с навешенной крышкой, резною ручкою и таким же рожком, рыльцем или носком, для кваса и браги; коновка. Жбанец, жбанок, жбанчик. жбаночек, жбанушка, умалит.
Ілюстрації
|
