Відмінності між версіями «Чорнити»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Чорнити, -ню́, -ниш, '''''гл. ''1) Чернить, красить въ черный цвѣтъ. ''Та й купили білила, ще й чо...) |
м |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | ||
| − | + | ЧОРНИТИ, ню, яйш, недок., перех. | |
| + | |||
| + | 1. Робити що-небудь чорним (у 1—3 знач.); забарвлювати в чорний колір. А над усім той дим, той легкий дим, .. п'є кров з лиця і гасить людський погляд, обличчя білить і чорнить одежу, і барви всі рівняє сивизною (Леся Українка, I, 1951, 236); Без спочинку здригається і стогне земля, і пожежі застилають обрій димами, чорнять половину неба (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 533). | ||
| + | |||
| + | 2. перен. Ганьбити, знеславлювати кого-, що-небудь. Якби сам був білий, то б не чорнив другого (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 191); — Не від сьогодні знаю, що лихі язики чорнять мене буцімто я заробляю гроші якимсь нечесним способом (Іван Франко, VI, 1951, 383). | ||
| + | |||
| + | 3. Покривати черню (у 1 знач.); воронувати. | ||
Версія за 18:58, 10 жовтня 2018
ЧОРНИТИ, ню, яйш, недок., перех.
1. Робити що-небудь чорним (у 1—3 знач.); забарвлювати в чорний колір. А над усім той дим, той легкий дим, .. п'є кров з лиця і гасить людський погляд, обличчя білить і чорнить одежу, і барви всі рівняє сивизною (Леся Українка, I, 1951, 236); Без спочинку здригається і стогне земля, і пожежі застилають обрій димами, чорнять половину неба (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 533).
2. перен. Ганьбити, знеславлювати кого-, що-небудь. Якби сам був білий, то б не чорнив другого (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 191); — Не від сьогодні знаю, що лихі язики чорнять мене буцімто я заробляю гроші якимсь нечесним способом (Іван Франко, VI, 1951, 383).
3. Покривати черню (у 1 знач.); воронувати.
