Відмінності між версіями «Дзюбак»
(→Словник української мови: в 11 томах) |
|||
Рядок 23: | Рядок 23: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] | |
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Версія за 13:35, 10 жовтня 2018
Дзюба́к, -ка́, м. = I. Дзюб. Вх. Лем. 409.
Зміст
Словник української мови: в 11 томах
ДЗЮБ див. дзьоб.
ДЗЬОБ, рідко ДЗЮБ, а, ч. Подовжена загострена і покрита рогівкою ротова частина у птахів і деяких тварин. Його голова, прикрита чорною драною шапкою, нагадувала нічну хижу птицю з коротким дзьобом, з круглими очима (Н.-Лев., II, 1956, 216); — Іхтіологи, здається, кажуть, що меч-риба своїм дзьобом іноді пробиває обшивку корабля в океані… (Кучер, Чорноморці, 1956, 180); Посварилась сойка з дубом, А за що — бог знає; Грозить кігтями і дзюбом, Верещить і лає (Фр., XIII, 1954, 327); // перен. Такої форми деталь, пристрій у знаряддях праці і т. ін. Щоб комбайн з соломопресом обслуговувала одна людина, на пресі встановлена світлова сигналізація обриву шпагату і звукова сигналізація намотування шпагату на дзьоб (Колг. Укр., 8, 1961, 15).