Відмінності між версіями «Верч»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
|||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | + | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:верч2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:верч2.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:верч1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:верч1.jpg|x140px]] | ||
Версія за 20:25, 9 жовтня 2018
Верч, -ча, м. 1) Свертокъ, пучекъ. 2) Небольшая булочка съ шишкой посрединѣ. Ее даютъ старости на свадьбѣ, чтобы впустили въ дворъ. Ум. Верчик, верчичок. Що за той верчичок шпалер? Харьк. у.
Сучасні словники
Верч — весільний хліб, різновид колача[1]. Готували на Поліссі. Слугував для обміну між весільними родинами: наречений привозив для тещі, а наречена — для свекрухи. Був він овальної форми та прикрасами оздоблювався рідко.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Джерела та література
Українська минувшина. Ілюстрований етнографічний довідник/ Гол. ред. A. Пономарьов (1994) С.103
