Відмінності між версіями «Дичок»
(→Див. також) |
(→Зовнішні посилання) |
||
Рядок 25: | Рядок 25: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Версія за 15:56, 9 жовтня 2018
Дичок, -чка, м. 1) = Дичка. 2) Залетѣвшій изъ чужого пчельника и собранный въ улей рой пчелъ. 3) Дикая лошадь. О. 1862. I. 17. 4) = Вівсюг. Вх. Лем. 410.
Зміст
Словник української мови в 11т.
ДИ́ЧКА, и, жін. Дике, некультивоване плодове дерево. Найкращий період для окулірування — це кінець липня — середина серпня, коли кора на дичках легко відстає і живці на маточних деревах достигли (Колгоспник України, 7, 1958, 34); — Отак-то глянеш навкруги — верба, осика або якась фруктова, копійчана дичка (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 255); * У порівняннях. Зроду не гостював Андрій, не бував на людях, ..ріс, як дичка за хатою (Дмитро Бедзик, Студені Води, 1959, 44); // Плід цієї рослини. Любий брате, визріває дичка, Груші ударяють у спориш (Любов Забашта, Вибр., 1958, 26).