Відмінності між версіями «Пузатий»

Версія за 12:05, 9 жовтня 2018

Пузатий, -а, -е. Брюхатый. Шевч.

Сучасні словники

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПУЗАТИЙ, а, е, розм. 1. З великим животом, товстий. За богами - панства, панства В серебрі та златі! Мов кабани годовані - Пикаті, пузаті!.. (Шевч., І, 1963, 244); Шибонув його з пістоля в лице пузатий курінний... Упав козак... (Сос., І, 1957, 360); Молодий хлопець сидів охляп на низенькій пузатій конячині (Коп., Лейтенанти, 1947, 178).

2. перен. Низький і широкий, з опуклими, випнутими боками (про неживі предмети). Червоне зарево [заграва] полум'я гоготить у пузатій порепаній грубі (Мирний, І, 1954, 339); На столі вже пузатий чайник пирхає, що аж покришка бряжчить (Донч., VI, 1957, 188); Взяв [Карпо] під пахву пузатий портфель, пішов з установи додому (Шиян, Баланда, 1957, 200).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/puzatyj

Зовнішні посилання