Відмінності між версіями «Кін»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 34: | Рядок 34: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/факультет інформаційних технологій та управління]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/факультет інформаційних технологій та управління]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
| − | |||
| − | |||
Версія за 11:34, 9 жовтня 2018
Кін, ко́ну, м. 1) Публичное мѣсто, гдѣ стояли присужденные къ тому въ видѣ наказанія. Коси різали блудяжкам, в погріб запірали, другі у кона стояли, год не причащались. Мкр. Н. 35. 2) Мѣсто игры. 3) Сцена.
Кін, ко́ну, м. 1) Місце, куди кладеться ставка в азартних іграх. 2) Межа, грань. 3) Поставити на кін -- віддати все, що маєш заради примарного шансу на успіх; ризикнути усім.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках КІН, кону, ч. 1. Місце, куди кладуть ставку в азартній грі.
Ставити (поставити) на кін що: а) вносити свою ставку в спільну гру. Тут же, розмінявши полтиника, Данько поставив свою долю на кін (Гончар, Таврія, 1952, 67); б) (перен.) ризикувати. Він поставить на кін усе. Воля або смерть... (Коз., Гарячі руки, 1960, 165).
2. Спеціальний майданчик, на якому показують вистави; сцена. Посередині кону хата Степана Реви, котра виходить причілком до авансцени (Кроп., II, 1958, 44); На кін виходять розхвильовані актори (Ю. Янов., IV, 1959, 39).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=Кін
