Відмінності між версіями «Бідка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Бідка, -ки,''' ''ж.'' 1) Ум. отъ '''біда.''' 2) Телѣжка о двухъ колесахъ. ''Запріг бідку.'' Грин. II. 331. ...)
 
Рядок 2: Рядок 2:
  
 
[[Категорія:Бі]]
 
[[Категорія:Бі]]
 +
==Сучасні словники==
 +
=== [http://sum.in.ua/s/bidka Словник української мови академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===
 +
БІ́ДКА, и, ж. Зменш. до біда́2. Осавула ледве поспішав за ним маленькою бідкою (Н.-Лев., II, 1956, 204); Микола Іванович — секретар райпарткому, носиться по селах на двоколісній бідці (Коз., Вибр., 1947, 110).
 +
Бідка - іменник, жіночий рід, неістота.
 +
===[https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B1%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Орфографія]===
 +
Бідка - іменник, жіночий рід, неістота
 +
ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА
 +
Називний бідка бідки
 +
Родовий         бідки бідок
 +
Давальний бідці бідкам
 +
Знахідний бідку бідки
 +
Орудний         бідкою бідками
 +
Місцевий на/у бід на/у бідках
 +
Кличний         бідко бідки

Версія за 18:44, 8 жовтня 2018

Бідка, -ки, ж. 1) Ум. отъ біда. 2) Телѣжка о двухъ колесахъ. Запріг бідку. Грин. II. 331.

Сучасні словники

Словник української мови академічний тлумачний словник (1970—1980)

БІ́ДКА, и, ж. Зменш. до біда́2. Осавула ледве поспішав за ним маленькою бідкою (Н.-Лев., II, 1956, 204); Микола Іванович — секретар райпарткому, носиться по селах на двоколісній бідці (Коз., Вибр., 1947, 110). Бідка - іменник, жіночий рід, неістота.

Орфографія

Бідка - іменник, жіночий рід, неістота ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА Називний бідка бідки Родовий бідки бідок Давальний бідці бідкам Знахідний бідку бідки Орудний бідкою бідками Місцевий на/у бід на/у бідках Кличний бідко бідки