Відмінності між версіями «Звабливий»
(→Ілюстрації) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ЗВАБЛИ́ВИЙ, а, е. | ||
| + | |||
| + | 1. Який приваблює, манить, спокушає; манливий. Довго бореться з хвилями плавець, а маяк так само рівно світить і не наближається. І самітному плавцеві здається, що допливти до звабливого вогника він не зможе ніколи (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 253); Пропозиція була зваблива (Олекса Гуреїв, Новели, 1951, 120); Ох, той звабливий ..запах борщику!.. Хоч би хоч його пахощами полоскотало ніздрі (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 309); Вмить передо мною промайнули щасливі дні нашого з моєю маленькою дружиною раювання: ліс, річка, моріжок і нас двоє, пустотливих, звабливих (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 56). | ||
| + | |||
| + | 2. Принадний, чарівний. Їй хотілося мати всі ці красиві, звабливі речі, жити серед них, промовляти до них, як до живих (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 76); Ринулось воно [море] на південь від гір, таке величне і загадкове, таке мінливе і звабливе, що від нього не можна цілими годинами відірвати очей (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 164). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 09:57, 8 жовтня 2018
'Жирний текст'Звабливий, -а, -е. Обольстительный, прелестный.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ЗВАБЛИ́ВИЙ, а, е.
1. Який приваблює, манить, спокушає; манливий. Довго бореться з хвилями плавець, а маяк так само рівно світить і не наближається. І самітному плавцеві здається, що допливти до звабливого вогника він не зможе ніколи (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 253); Пропозиція була зваблива (Олекса Гуреїв, Новели, 1951, 120); Ох, той звабливий ..запах борщику!.. Хоч би хоч його пахощами полоскотало ніздрі (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 309); Вмить передо мною промайнули щасливі дні нашого з моєю маленькою дружиною раювання: ліс, річка, моріжок і нас двоє, пустотливих, звабливих (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 56).
2. Принадний, чарівний. Їй хотілося мати всі ці красиві, звабливі речі, жити серед них, промовляти до них, як до живих (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 76); Ринулось воно [море] на південь від гір, таке величне і загадкове, таке мінливе і звабливе, що від нього не можна цілими годинами відірвати очей (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 164).
Ілюстрації
|
|
|
|
