Відмінності між версіями «Синька»
(→Сучасні словники) |
|||
Рядок 26: | Рядок 26: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | |||
+ | '''Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
+ | ''' | ||
+ | 1. Мінеральна синя фарба, що застосовується для підсинювання тканин, паперу, розчину при біленні хати, білизни при пранні і т. ін. — Насте! Веди-бо віхтем обережніше, бо як позамазуєш квітки, то я не буду тобі вдруге наводжувати [наводити] синькою та червоною глиною, — сказав Роман до сестри, сидячи на лаві (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 303); Настя побілила стіни, підвела припічок червоною глиною, поцяцькувала синькою комин (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 53); На ногах [Брачуна] — просто-таки велетенські порівняно до його низького зросту нові чоботи з саморобної шкіри, з нового пофарбованого в синьку полотна розкішні штани (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 396); * Образно. Крізь маленькі косі віконечка — голуба ніч у хату: синькою, ріденько розбавленою, стіни — раз-раз! І — голубі (Андрій Головко, I, 1957, 265); * У порівняннях. Олена стояла, прислонившись до ліжка. Голубі очі зробилися як густо розведена синька (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 422). | ||
+ | |||
+ | 2. спец. Синій світлокопіювальний папір для розмноження креслень; креслення на такому папері. Оленка бере калібр. Вона довго розглядає синьку, що на ній білими лініями накреслено калібр і проставлені цифри (Вадим Собко, Любов, 1935, 13); Раніше інженер робив рисунок на ватмані. Потім його копіювали на «синьку». І тільки після цього креслення йшло на розмноження (Вечірній Київ, 10.VI 1968, 1). | ||
+ | |||
+ | 3. розм. Те саме, що синь 3. [Ярцев:] Слово за вами, шахтарі. [Ганджа:] А слово наше яке? Перфоратор у руки і давай синьку на-гора (Юрій Мокрієв, П'єси, 1959, 242). | ||
+ | |||
+ | 4. розм., рідко. Те саме, що синява 1, 2. Сонце уже сіло.. Над полями знімалася темно-зелена вечірня тінь, небо аж чорне — таке сине, а між його густою синькою пробивалися невеличкі жовті плямочки, — то займалися зорі (Панас Мирний, III, 1954, 365); Не міг [Бачура] відігнати з думок образ Лигуна-Жовтяка, який застилав йому зір, не давав спокійно дихати і милуватися.. степов | ||
+ | |||
+ | '''Великий словник російських прислів’їв''' | ||
+ | СИНЬКА — По синьці. Жарг. мовляв. У стані алкогольного сп’яніння. /em> Синька – 1. Горілка, спиртне. 2. Стан алкогольного сп’яніння. | ||
+ | |||
+ | '''Український тлумачний словник''' | ||
+ | 1) Мінеральна синя фарба, що застосовується для підсинювання тканин, паперу, розчину для білення хат, при пранні білизни і т. ін. | ||
+ | 2) спец. Синій світлокопіювальний папір для розмноження креслень; креслення на такому папері. | ||
+ | 3) розм. Те саме, що синь 3). | ||
+ | 4) розм., рідко. Те саме, що синява 1), 2). | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 08:18, 8 жовтня 2018
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980) 1. Мінеральна синя фарба, що застосовується для підсинювання тканин, паперу, розчину при біленні хати, білизни при пранні і т. ін. — Насте! Веди-бо віхтем обережніше, бо як позамазуєш квітки, то я не буду тобі вдруге наводжувати [наводити] синькою та червоною глиною, — сказав Роман до сестри, сидячи на лаві (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 303); Настя побілила стіни, підвела припічок червоною глиною, поцяцькувала синькою комин (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 53); На ногах [Брачуна] — просто-таки велетенські порівняно до його низького зросту нові чоботи з саморобної шкіри, з нового пофарбованого в синьку полотна розкішні штани (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 396); * Образно. Крізь маленькі косі віконечка — голуба ніч у хату: синькою, ріденько розбавленою, стіни — раз-раз! І — голубі (Андрій Головко, I, 1957, 265); * У порівняннях. Олена стояла, прислонившись до ліжка. Голубі очі зробилися як густо розведена синька (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 422).
2. спец. Синій світлокопіювальний папір для розмноження креслень; креслення на такому папері. Оленка бере калібр. Вона довго розглядає синьку, що на ній білими лініями накреслено калібр і проставлені цифри (Вадим Собко, Любов, 1935, 13); Раніше інженер робив рисунок на ватмані. Потім його копіювали на «синьку». І тільки після цього креслення йшло на розмноження (Вечірній Київ, 10.VI 1968, 1).
3. розм. Те саме, що синь 3. [Ярцев:] Слово за вами, шахтарі. [Ганджа:] А слово наше яке? Перфоратор у руки і давай синьку на-гора (Юрій Мокрієв, П'єси, 1959, 242).
4. розм., рідко. Те саме, що синява 1, 2. Сонце уже сіло.. Над полями знімалася темно-зелена вечірня тінь, небо аж чорне — таке сине, а між його густою синькою пробивалися невеличкі жовті плямочки, — то займалися зорі (Панас Мирний, III, 1954, 365); Не міг [Бачура] відігнати з думок образ Лигуна-Жовтяка, який застилав йому зір, не давав спокійно дихати і милуватися.. степов
Великий словник російських прислів’їв СИНЬКА — По синьці. Жарг. мовляв. У стані алкогольного сп’яніння. /em> Синька – 1. Горілка, спиртне. 2. Стан алкогольного сп’яніння.
Український тлумачний словник 1) Мінеральна синя фарба, що застосовується для підсинювання тканин, паперу, розчину для білення хат, при пранні білизни і т. ін. 2) спец. Синій світлокопіювальний папір для розмноження креслень; креслення на такому папері. 3) розм. Те саме, що синь 3). 4) розм., рідко. Те саме, що синява 1), 2).