Відмінності між версіями «Шараґи»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Шараґи, -раґ, '''''ж. ''Стоячая вѣшалка. Гайс. у. Таращ. у. Категорія:Ша) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Шараґи, -раґ, '''''ж. ''Стоячая вѣшалка. Гайс. у. Таращ. у. | '''Шараґи, -раґ, '''''ж. ''Стоячая вѣшалка. Гайс. у. Таращ. у. | ||
[[Категорія:Ша]] | [[Категорія:Ша]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | ШАРА́ГИ, аг, мн., діал. Стояча вішалка. Повісивши в передпокої на шараги свою бекешу і сиву шапку, Кіндрат побачив, що на блискучому паркеті лишив мокрі сліди від чобіт (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 207). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 410. | ||
| + | ВІ́ШАЛКА, и, жін. | ||
| + | 1. Поличка або стояк з кілочками або гачками, а також окремий гачок для вішання одягу, капелюхів тощо. Я скинув плащ і капелюх, повісив на вішалку (Микола Трублаїні, III, 1956, 194). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Шарага1.jpeg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Шарага2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Шарага3.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Вішалка Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
| + | Шарагою студенти часто називають свій навчальний заклад. Це сленгове слово, що виникло дуже давно. | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 10:19, 7 жовтня 2018
Шараґи, -раґ, ж. Стоячая вѣшалка. Гайс. у. Таращ. у.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ШАРА́ГИ, аг, мн., діал. Стояча вішалка. Повісивши в передпокої на шараги свою бекешу і сиву шапку, Кіндрат побачив, що на блискучому паркеті лишив мокрі сліди від чобіт (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 207). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 410. ВІ́ШАЛКА, и, жін. 1. Поличка або стояк з кілочками або гачками, а також окремий гачок для вішання одягу, капелюхів тощо. Я скинув плащ і капелюх, повісив на вішалку (Микола Трублаїні, III, 1956, 194).
Ілюстрації
|
|
|
Цікаві факти
Матеріал з Вікіпедії
Шарагою студенти часто називають свій навчальний заклад. Це сленгове слово, що виникло дуже давно.
