Відмінності між версіями «Щасливо»
(→Ілюстрації) |
|||
Рядок 16: | Рядок 16: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | + | ||
− | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Happy.jpg|x140px]] | |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Happy1.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |
|} | |} | ||
Версія за 13:32, 6 жовтня 2018
Щасливо, нар. Счастливо. Вони зачали жить добре, щасливо. Рудч. Ск. І. 92. Прощавай! Щасливо! — такъ прощаются.
==Вхід · Реєстрація Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)== ЩАСЛИВО.
1. Присл. до щасливий. — А я, хвалишь бога, і дочку-красуню маю, і гроші маю, і дім маю, і живу щасливо, як у бога за дверми, — сказала Марта Кирилівна (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 39); Дайте-бо, дайте зітхнути Вільно, щасливо — хоть раз, Серцем від мук оддихнути, Збутись щоденних образ! (Павло Грабовський, I, 1959, 53); Уляна, побачивши сина, витерла руки об фартух, припала до рипучих ременів на його грудях і тихо, щасливо заплакала (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 211); Юнацтво моє проходило щасливо (Юрій Яновський, II, 1954, 17); Сходили ми в Крим щасливо. Вертаючись, як того треба, стали в Кумицях (Марко Вовчок, I, 1955, 38); Але що було, то минуло і минуло щасливо, то й нічого писати про нього (Леся Українка, V, 1956, 137); Він був задоволений, що так щасливо скінчилася історія з Моторою (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 323). ♦ Щасливо зітхнути див. зітхнути; Щасливо зітхнулося (зітхнеться) див. зітхнутися.
2. Прощальне побажання кому-небудь щастя, успіху. — Прощавайте, дядино! — сказав горобчик. — Щасливо! (Леся Українка, III, 1952, 481); — Прощавайте ж. мамо... — Щасливо, сину... (Панас Мирний, I, 1949, 242); Козирнувши прикордонникам, вони зійшли на переправу, вичовгану вже за кілька днів тисячами ніг. — Щасливо, товариші! — гукали прикордонники навздогін (Олесь Гончар, III, 1959, 9); — Христинко, гайда додому! — Ще маю копичку вивершити! — ..Ну вивершуй! — Щасливо тобі (Михайло Стельмах, I, 1962, 555). ♦ Щасливо залишатися кому — побажання щастя під час прощання з ким-небудь. По одному, по двоє кінчали свої частки роботи лаборанти і бажали нам щасливо залишатися (Юрій Яновський, II, 1958, 118); — Ну... бувай здоровий, щасливо тобі залишатися (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 309).