Відмінності між версіями «Дзинчати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
(Ілюстрації)
Рядок 8: Рядок 8:
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| http://dovidkam.com/wp-content/uploads/2016/06/0324bc27578b86b38e36c04b4552cdf1.jpg
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| http://dovidkam.com/wp-content/uploads/2016/06/0324bc27578b86b38e36c04b4552cdf1.jpg
|style="width:20%; padding-top:1em;"| https://svitmam.ua/storage/photo/1002099
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| https://svitmam.ua/storage/photo/1002099.jpg
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| http://magical-planet.com/wp-content/uploads/2018/02/4-16-696x450.jpg
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| http://magical-planet.com/wp-content/uploads/2018/02/4-16-696x450.jpg
 
|}
 
|}

Версія за 01:14, 4 жовтня 2018

Сучасні словники

ДЗИНЧАТИ, чи́ть, недок., розм. Те саме, що дзижчати. Комарик молодий своє дзинчить: «Мене не настрашить, Нехай хоч як хвостом [Лев] молотить» (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 179); Голосно дзинчали чарочки; ясно грали у людей очі (Панас Мирний, III, 1954, 85).

Ілюстрації

0324bc27578b86b38e36c04b4552cdf1.jpg 1002099.jpg 4-16-696x450.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]