Відмінності між версіями «Шарахнути»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
3. неперех., перен. Сказати щось раптово, несподівано, з наміром вразити когось. — Чия вірно опановую діалектичний матеріалізм, товаришу Микола? — «Діалектичний матеріалізм» Шурка приберіг аж на самий кінець [розмови] і шарахнув ним з явним розрахунком ошелешити Ласточкіна (Юрій Смолич, V, 1959, 116). | 3. неперех., перен. Сказати щось раптово, несподівано, з наміром вразити когось. — Чия вірно опановую діалектичний матеріалізм, товаришу Микола? — «Діалектичний матеріалізм» Шурка приберіг аж на самий кінець [розмови] і шарахнув ним з явним розрахунком ошелешити Ласточкіна (Юрій Смолич, V, 1959, 116). | ||
| + | |||
| + | ==Синоніми== | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| Рядок 22: | Рядок 24: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|} | |} | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Версія за 23:05, 3 жовтня 2018
Тлумачний словник
ШАРАХНУТИ, ну, неш, док., розм.
1. неперех. Однокр. до шарахати. Тільки він ступив у ґанок, звідтіля.. шарахнули кури, гуси, качки, голуби, горобці, навіть поросята (Нечуй-Левицький, I, 1956, 167); Кінь зробив великий стрибок — наче хотів скинути їздця. Всі шарахнули врозтіч (Юрій Смолич, V, 1959, 700); Наступаючі шарахнули убік, а Тимко побіг прямо, стріляючи на ходу (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 498); * Образно. Сухі вогняні язики потяглися в небо, сутінки шарахнули в сторони і там застигли, готові щохвилини кинутися на вогонь (Василь Минко, Ясні зорі, 1951, 220); // куди. Швидко побігти, метнутися куди-небудь. Люди шарахнули у двір за рядном (Панас Мирний, I, 1954, 313).
2. по кому—чому, перех. і неперех. Несподівано ударити. І як розмахнеться [Іван] востаннє, як шарахне Змія ще раз батогом з восьмипудовим каменем (Анатолій Шиян, Іван — мужицький син, 1959, 71); // Вистрелити; розірватися, вибухнути. — Дзвіниця он біліє: треба по ній шарахнути (Олесь Гончар, II, 1959, 77); І тут же шарахнув постріл (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 538); — Його танк загорівся десь за березовим гаєм, а він якось вихопився, добіг до перших будинків, а тут ще бомба поблизу шарахнула (Олесь Гончар, IV, 1960, 42); // Убити когось. — А пам'ятаєте, батьку, Ніжині з оцього коника дванадцятьох петлюрівців шарахнув? (Олександр Довженко, I, 1958, 171); // чим, що і без додатка. Різко кинути, жбурнути, линути щось. Зеленкуваті очі Гната зробилися оскаженілими, він крутнувся по хаті, вхопив з лави відро і шарахнув водою в піч, залив вогонь (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 68).
3. неперех., перен. Сказати щось раптово, несподівано, з наміром вразити когось. — Чия вірно опановую діалектичний матеріалізм, товаришу Микола? — «Діалектичний матеріалізм» Шурка приберіг аж на самий кінець [розмови] і шарахнув ним з явним розрахунком ошелешити Ласточкіна (Юрій Смолич, V, 1959, 116).
Синоніми
Ілюстрації
|
|
|
|
Джерела та література
Зовнішні посилання
Шарахнути, -хну, -неш, гл. 1) Броситься, метнуться. Кінь як шарахне у бік! МВ. III. 47. Народ так і шарахнув з манастиря. ЗОЮР. І. 297. Діти.... налагодились шарахнути за двері. Мир. ХРВ. 186. 2) Ударить, выстрѣлить. Мій братік лучче стріляє: як шарахне в стадо гусей, так разом кількоро їх і вб’є. О. 1861. XI. 73.
