Відмінності між версіями «Купальник»

Версія за 16:39, 3 жовтня 2018

Купальник, -ка, м. Купальщикъ. У нас цей ход купальників багато. Полт. г.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Купальний костюм або купальник — спеціальний одяг для купання, розваг та відпочинку біля води.

Вигляд купального костюма в конкретний історичний період залежав від того, яка мораль панувала в суспільстві.

Стародавній світ У Стародавній Греції, де існував культ здорового тіла, і в Стародавньому Римі, в якому цінувалися комфорт і тілесні задоволення, купання сприймалося природно і не потребувалося ніякого одягу.

XVII — XIX ст У середньовічній Європі, де панувала християнська мораль, купання довгий час не дозволялося взагалі, бо це суперечило християнським поглядам на тіло та гігієну. Тільки з XVII ст. купання стало поширеним. Жінки та чоловіки купалися окремо, бо для пристойної жінки було неможливим роздягтися для купання в громадському місці.

Наприкінці XVIII — початку XIX ст. купання в водоймах стало колективним, але жінки купалися тільки на березі, тому що, одяг який вони носили, не був пристосований для купання. Якщо прості люди могли купатися оголеними або у спідній сорочці, то знатні жінки змушені були купалися в просторих довгих сукнях темного кольору, які не просвічувалися при намоканні та не прилипали до тіла за рахунок корсету та криноліну.

Купальний костюм 1858 Перевдягалися в кабінах на колесах (купальна машина), які підвозилися до краю води. В купальний костюм складався з щільної спідньої білизни, панчох, матерчатих туфлів та очіпка на голові, до спідниці знизу пришивалися металеві предмети, щоб вона не спливала на поверхню води. Дещо пізніше почав використовуватися довгий полотняний халат, що стягався біля шиї, або перев'язні поясом на талії туніки. Сміливіші могли купалися без взуття, але панталони до колін були обов'язковими.

Розвиток залізниці на початку XIX ст. зробив доступним для багатьох людей поїздки на морські узбережжя, де були громадські курорти Європи, а також до зон відпочинку з термальними водами в Баден-Бадені. Доступність пляжів стала зробила їх модними для масового відпочинку.

З 60-х років XIX ст. жіночий купальний костюм частіше міняти свою форму. Спочатку це були укорочені (за поняттями того часу) сукні на неширокому криноліні, під які надягали спеціальні панталони нижче колін. Додавалися туфельки на шнуруванні та на голову одягався очіпок або солом'яний капелюшок. Наступним етапом еволюції став двоскладний купальний костюм: жакет та довгі панталони, що повністю закривали ноги. Згодом рукав спочатку вкоротили до ліктя, потім зовсім відрізали. Довжина панталон вкоротися до половини литки. У 1880 стала поширена нова модель купального костюма — «принцеса», яка було виготовлялася зі зшитих разом блузи і широких бавовняних штанів, приховувала фігуру окрема спідниця довжиною нижче колін.

Чоловіки виходили на пляж в бавовняних трико, які облягали тіло, з рукавами до ліктя і довжиною до коліна, як правило, у синьо-білу або червоно-білу смугу, на кшталт моряцького тільника.

Перша половина XX ст

Купальний костюм 1920-х Початок XX ст — час боротьби жінок за рівні права, розповсюдження таких видів спорту, як серфінг, швидкісне та підводне плавання. В результаті жіночі купальні костюми ставали все простішими, так з 1918 почала зникати спідниця нижче колін, її замінила коротка туніка, що покривала плавальні шорти. Проте панчохи ще залишалися, тому що оголення ніг вважалося все ще непристойним.

Темою купальних костюмів стали цікавитися провідні на той час модельєри які стали диктувати їх форму. У 1920-ті роках Габріель Шанель, що відзначалася своїм демократичним поглядом на моду, створювала комфортний і зручний жіночий одяг для активного життя. Вона почала створювати більш відкриті і обтічні купальні костюми. Жінки стали з'явитися на пляжі з повністю оголеними рукими і ногами.

Хоча такий костюм не сприймався частиною суспільства, вже в 1930-ті роки дизайнери почали створювати купальні костюми з розрахунку на практичність, еластичність і простоту. Жінки для купання використовували суцільний комбінезон або високі шорти та скромніому бюстгальтери на широких бретельках, які можна було спустити для більш рівномірного загару.

З другої половини XX ст Редагувати У 1946 модельєр Луї Рейяр продемонстрував на показі мод в Парижі нову модель купальника — «бікіні», який мав дві дуже відкриті окремі частини.

У 1950-і роки почали використовуватися бюстгальтери з «чашечкою» конічної форми, так як у моді були жінки з пишними грудьми. Модельєри почали застосовувати в купальниках тонке еластичне волокно, винайдене американським концерном DuPont в 1959 році — лайкру.

У 1964 Руді Гернрайх представив купальник «топлес» (або «монокіні»), що складався тільки з трусиків з тонкими лямками, які відкривали груди. Проте цей купальник став популярним тільки у 1980-х роках, коли багато жінок, що вважали свої груди маленькими або негарними, стали робити пластичні операції, наповнючи свої тіла імплантатами. Одночасно розвивався рух хіпі, які пропагували відкрите прийняття наготи, з'явилася мода на нудизм. Тому 1990-ті роках завдяки повній розкріпаченості та досягненням пластичної хірургії купання оголеними нікого вже не дивувало.

Згодом Руді Гернрайх ще придумав мікроскопічні плавки-бікіні, що відкривають сідниці. Вони, разом з вузенькими стринг-бікіні та «танга», опущеними на лінію стегон, складають основу сучасного купального одягу.

Чоловічі купальники зменшилися до масштабів плавок, а найсміливіші та найбільш упевнені у собі носять стрінгі.

2009 року Ахеда Занетті з Австралії винайшла буркіні — купальник, що повністю закриває тіло, складається з штанів та кофтини з довгими рукавами і каптуром, схожим на шапочку. Такий костюм відповідає законам шаріату: він сидить як традиційне вбрання ісламських жінок.

Водні види спорту У водних видах спорту учасники виступають у костюмах, які прийнято називати плавальними. Якість і форма плавального костюма має особливо велике значення у змагання з плавання. У 2008 році фірма Speedo представила новий плавальний костюм з поліуретану Speedo LZR Racer. За неповний рік було побито більше 100 світових рекордів[1]. Міжнародна федерація плавання (ФІНА) внесла зміни у правила змагань з плавання, за яким можна використовувати тільки текстильні плавальні костюми.

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання