Відмінності між версіями «Длубатися»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ДЛУ́БАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм. | ||
| + | |||
| + | 1. Перекладати, перебирати що-небудь, копатися в чомусь з метою відшукати, дістати що-небудь. Семенець стояв серед шляху один, длубався в своєму гаманці і щось бубонів сам до себе (Степан Васильченко, II, 1959, 49); Порося зосереджено рило землю, щось там жувало, а в його кориті длубалася дзьобом нахабна проворна курка, поглядаючи скоса на порося (Олександр Копиленко, Земля.., 1957, 23); * Образно. Нехай длубаються ці грубі мужчини в її зворушенім серці. Вона мовчатиме, закам'янівши (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 120). | ||
| + | |||
| + | 2. Робити що-небудь, затрачаючи багато зусиль, енергії і т. ін. Треба було самотужки орати, скільки сили ставало, а то й лопатою длубатися в тій безмежній забур'яненій за окупанта землі (Юрій Яновський, II, 1958, 260); Чвакають лопати, летять вгору шмаття землі. Сотні жінок, згорбившись, длубаються в цьому непривітному болоті, що вже стало для багатьох домовиною (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 247); | ||
| + | // Повільно робити що-небудь. Він собі длубався то в стельмашні, то на господарстві (Василь Кучер, Засвітились вогні, 1947, 46); Вона длубалась там в моторі (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 441). | ||
| + | |||
| + | 3. перен. Детально, старанно, всебічно знайомитися з чим-небудь, вивчати щось. Пам'ятав [Семен] Софійку.., просту дівчину, що на злість йому длубалася в якихось нудних книжках (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 23). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 20:31, 2 жовтня 2018
Длу́батися, -баюся, -єшся, гл. 1) Копаться въ чемъ-либо. 2) Медленно дѣлать что, копаться. Коло чого він там длубається?
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ДЛУ́БАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм.
1. Перекладати, перебирати що-небудь, копатися в чомусь з метою відшукати, дістати що-небудь. Семенець стояв серед шляху один, длубався в своєму гаманці і щось бубонів сам до себе (Степан Васильченко, II, 1959, 49); Порося зосереджено рило землю, щось там жувало, а в його кориті длубалася дзьобом нахабна проворна курка, поглядаючи скоса на порося (Олександр Копиленко, Земля.., 1957, 23); * Образно. Нехай длубаються ці грубі мужчини в її зворушенім серці. Вона мовчатиме, закам'янівши (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 120).
2. Робити що-небудь, затрачаючи багато зусиль, енергії і т. ін. Треба було самотужки орати, скільки сили ставало, а то й лопатою длубатися в тій безмежній забур'яненій за окупанта землі (Юрій Яновський, II, 1958, 260); Чвакають лопати, летять вгору шмаття землі. Сотні жінок, згорбившись, длубаються в цьому непривітному болоті, що вже стало для багатьох домовиною (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 247); // Повільно робити що-небудь. Він собі длубався то в стельмашні, то на господарстві (Василь Кучер, Засвітились вогні, 1947, 46); Вона длубалась там в моторі (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 441).
3. перен. Детально, старанно, всебічно знайомитися з чим-небудь, вивчати щось. Пам'ятав [Семен] Софійку.., просту дівчину, що на злість йому длубалася в якихось нудних книжках (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 23).
Ілюстрації
|
|
|
|
