Відмінності між версіями «Іменувати»
(→Ілюстрації) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | <gallery> | ||
| + | |||
| + | </gallery> | ||
'''Іменува́ти, -ну́ю, -єш, '''''гл. ''1) Именовать. ''Мій син хрещений, порожений, іменований. ''Чуб. І. 112. 2) Назначать, опредѣлять. Галиц. | '''Іменува́ти, -ну́ю, -єш, '''''гл. ''1) Именовать. ''Мій син хрещений, порожений, іменований. ''Чуб. І. 112. 2) Назначать, опредѣлять. Галиц. | ||
[[Категорія:Ім,Їм]] | [[Категорія:Ім,Їм]] | ||
| Рядок 12: | Рядок 15: | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [Зоображення[Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [Зоображення[Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | Файл:Example.jpg|Опис1 | ||
| + | Файл:Example.jpg|Опис2 | ||
Версія за 17:16, 2 жовтня 2018
Іменува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Именовать. Мій син хрещений, порожений, іменований. Чуб. І. 112. 2) Назначать, опредѣлять. Галиц.
ІМЕНУВА́ТИСЯ, уюся, уєшся, недок., рідко. Те саме, що називатися. Так і лишилося обом нам невтямки, Як називалась ти, як я іменувалася (Максим Рильський, II, 1946, 190); Тисячі трудівників виборюють у змаганні почесне право іменуватися ударниками комуністичної праці (Радянська Україна, 11.V 1959
Сучасні словники
Словник Тлумачення, значення слова «іменувати»: ІМЕНУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех., рідко. Те саме, що називати 1. Вельмишановний добродію пане Олексо! ..Вибачте, що так коротко Вас іменую (Панас Мирний, V, 1955, 429); Між ними [козаками] нібито є навіть біглі кріпаки з Курщини, які самовільно іменують себе козаками (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 194).української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 19.
http://sum.in.ua/s/imenuvatysja
Ілюстрації
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [Зоображення[Photoicon.png|x140px]] Файл:Example.jpg|Опис1 Файл:Example.jpg|Опис2
Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту
