Відмінності між версіями «Смуга»
(→Сучасні словники) |
|||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | СМУ́ГА, и, жін. | |
+ | |||
+ | 1. Видовжена, обмежена чим-небудь частина якоїсь поверхні, простору, що виділяється на загальному фоні своїм виглядом, кольором і т. ін. Засиніли довгі смуги толоки, вкриті синіми та фіолетовими квітками (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 85); Широкі смуги пшениці заможних хліборобів чергувалися з вузенькими та довгими стьожечками бідняцької кукурудзи (Юрій Смолич, I, 1958, 51); Крізь щілину відхилених дверей вузенька смуга світла тяглась із великої кімнати (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 44); * У порівняннях. Вдалині синіми смугами виднілися.. ліси (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 78); | ||
+ | // Довга риска, лінія на якій-небудь поверхні. Попідмощували ми на спину горби, позав'язували вуха старими хусточками, понаводили на щоках смуги (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 315); Петрові виступили смуги на лиці, червоні, як розкраяний буряк (Лесь Мартович, Тв., 1954, 120); | ||
+ | // Довгастий знак на тілі від удару. Жовніри почеркали Пархомові спину смугами од самої шиї (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 171); Ремінний батіг ляснув серед гнідкової спини, зоставляючи на ній довгу смугу (Панас Мирний, IV, 1955, 310); | ||
+ | // Складка на шкірі обличчя, тіла людини або тварини. По зблідлому сухому обличчю, котре не казало про розкоші та достачі, пробігали похмурі смуги (Панас Мирний, I, 1954, 319); Застигле обличчя вогнем ненависті заллялось, і смуги зморщеного лоба розпрямлялися (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 91); | ||
+ | // Про те, що набуло видовженої, довгастої форми. Вже третій день над степом вдалині накреслювалася на небі легка смуга напівпрозорих хмар (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 113); | ||
+ | // Суцільний ряд, лінія кого-, чого-небудь, розташованого один поруч з одним. Делегати з'їзду і гості — шикуємося в смугу — лаву (Василь Еллан, II, 1958, 24). | ||
+ | |||
+ | 2. Довгастий шматок тканини, паперу, металу і т. ін. Пани понапинали здорові намети з полотна та повсті, облицьовані червоними та жовтими шовковими смугами (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 217). | ||
+ | |||
+ | 3. Зона, пояс, що характеризуються певним кліматом, рослинністю і т. ін. В лісовій смузі північної половини європейської території селища влаштовували на берегах річок та озер (Історія СРСР, I, 1956, 6); Помірна смуга; | ||
+ | // Певна ділянка, територія, де відбувається що-небудь або яка відведена під щось чи зайнята чимсь. Колона, минувши смугу трясовин.., зморена, облипла багнюкою, видобулась, нарешті, знову на тривке, загускле дно (Олесь Гончар, II, 1959, 418); Перекопська рівнина.. починається за Дніпром, на південь від Каховки, смуга пісків тягнеться вздовж ріки з південного заходу, незайманий степ аж до Мелітопольщини (Юрій Яновський, II, 1958, 179); | ||
+ | // Місцевість, що займає певне географічне положення. Увечері полк знявся, ввійшов у смугу Малих Карпат (Олесь Гончар, III, 1959, 334); — Доповідають [чиновники] про те, щоб малоземельних та безземельних селян переселити не в середню сибірську смугу, а на Камчатку (Михайло Стельмах, I, 1962, 16). | ||
+ | Прикордонна смуга — територія, що тягнеться вздовж кордону. Невесело жилося німцям і гетьманцям у прикордонній смузі — кожної ночі, невідомо в якому місці, невідомо якими силами, а все нові й нові удари (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 44); Природна смуга див. природний; Прифронтова смуга — територія, що тягнеться вздовж фронту. В середині січня вона [дивізія] досягла прифронтової смуги і стала розвантажуватися на станції Горовастиця (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 485); Смуга осілості див. осілість. | ||
+ | ▲ Захисна (полезахисна, лісова) смуга — штучне лісове насадження, що його створюють на полях для захисту посівів від бур і суховіїв, поліпшення водного режиму ґрунту і запобігання його ерозії. Навколо саду вирішили [школярі] посадити захисну смугу з акацій, кленів, беріз (Олесь Донченко, V, 1957, 201); Полезахисні смуги, водойми, ставки...Ліси в степу... Нема палючих вітрів, нема чорних вихорів і бур... (Остап Вишня, I, 1956, 396); Суховій біжить по полю, Заплітається в траві. Він кляне жорстоку долю, Пада в смуги лісові (Платон Воронько, Коли виростають крила, 1960, 106); Пристовбурна смуга див. пристовбурний. | ||
+ | |||
+ | 4. Ділянка земельного угіддя, відмежована від сусідньої ділянки. Трактор робив у полі нечувані діла.. — Що скажеш, Опанасе? — звернувся Губернатор до Опанаса, що орав свою непишну смугу (Олександр Довженко, I, 1958, 84); — Ще й сонце не сіло, коли ми свою смугу перейшли. Впали на стерню, рук і ніг не чуємо.. Куди ж там: такий шмат утяли! (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 13). | ||
+ | |||
+ | 5. перен. Проміжок часу, період, відмінний від попереднього або наступного певними подіями, явищами і т. ін. Чернишевський справедливо назвав найвизначнішу смугу в розвитку російської літератури XIX століття гоголівським періодом (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 138); Людина, вступивши в партію, вступає в нову смугу життя, на її плечі лягає величезна відповідальність не лише за себе особисто, а й за поведінку оточуючих людей (Комуніст України, 9, 1963, 69); | ||
+ | // Період у настрої, стані людини. У нього смуга нового захвату і дивної ніжності, він закохався в Тіля Уленшпігеля (Терень Масенко, Роман.., 1970, 114); | ||
+ | // Період наявності, існування чого-небудь. Прийде весна, прийде друга, .. Не раз суму зникне смуга; У сміх загуля (Павло Грабовський, I, 1959, 334). | ||
+ | |||
+ | 6. перен. Послідовний безперервний ряд подій, явищ і т. ін. Ленін бачив, що Росія перша має почати смугу революцій нової історичної епохи (Ленін, Коротка біографія, 1955, 46). | ||
+ | |||
+ | 7. у знач. присл. смугою. В один ряд, в одну лінію. По них [узгір'ях], у довжину, рівною.. смугою простяглися липи (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 459); По шляху з Перекопу, розтягнувшись довжелезною смугою, мчать автомобілі (Олесь Гончар, II, 1959, 359). | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 16:30, 1 жовтня 2018
Смуга, -ги, ж. 1) Черта, штрихъ. Козел., Лубен. у.у. 2) Полоса. Св. Л. 138. На руках було видко сині й червоні смуги од вірьовки. Левиц. Пов. 104. На спині знать кровавії смуги. КС. 1882. IV. 171. Ум. Смужка, смужечка. Смужечка світу. Мир. Пов. II. 117.
Зміст
Сучасні словники
СМУ́ГА, и, жін.
1. Видовжена, обмежена чим-небудь частина якоїсь поверхні, простору, що виділяється на загальному фоні своїм виглядом, кольором і т. ін. Засиніли довгі смуги толоки, вкриті синіми та фіолетовими квітками (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 85); Широкі смуги пшениці заможних хліборобів чергувалися з вузенькими та довгими стьожечками бідняцької кукурудзи (Юрій Смолич, I, 1958, 51); Крізь щілину відхилених дверей вузенька смуга світла тяглась із великої кімнати (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 44); * У порівняннях. Вдалині синіми смугами виднілися.. ліси (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 78); // Довга риска, лінія на якій-небудь поверхні. Попідмощували ми на спину горби, позав'язували вуха старими хусточками, понаводили на щоках смуги (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 315); Петрові виступили смуги на лиці, червоні, як розкраяний буряк (Лесь Мартович, Тв., 1954, 120); // Довгастий знак на тілі від удару. Жовніри почеркали Пархомові спину смугами од самої шиї (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 171); Ремінний батіг ляснув серед гнідкової спини, зоставляючи на ній довгу смугу (Панас Мирний, IV, 1955, 310); // Складка на шкірі обличчя, тіла людини або тварини. По зблідлому сухому обличчю, котре не казало про розкоші та достачі, пробігали похмурі смуги (Панас Мирний, I, 1954, 319); Застигле обличчя вогнем ненависті заллялось, і смуги зморщеного лоба розпрямлялися (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 91); // Про те, що набуло видовженої, довгастої форми. Вже третій день над степом вдалині накреслювалася на небі легка смуга напівпрозорих хмар (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 113); // Суцільний ряд, лінія кого-, чого-небудь, розташованого один поруч з одним. Делегати з'їзду і гості — шикуємося в смугу — лаву (Василь Еллан, II, 1958, 24).
2. Довгастий шматок тканини, паперу, металу і т. ін. Пани понапинали здорові намети з полотна та повсті, облицьовані червоними та жовтими шовковими смугами (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 217).
3. Зона, пояс, що характеризуються певним кліматом, рослинністю і т. ін. В лісовій смузі північної половини європейської території селища влаштовували на берегах річок та озер (Історія СРСР, I, 1956, 6); Помірна смуга; // Певна ділянка, територія, де відбувається що-небудь або яка відведена під щось чи зайнята чимсь. Колона, минувши смугу трясовин.., зморена, облипла багнюкою, видобулась, нарешті, знову на тривке, загускле дно (Олесь Гончар, II, 1959, 418); Перекопська рівнина.. починається за Дніпром, на південь від Каховки, смуга пісків тягнеться вздовж ріки з південного заходу, незайманий степ аж до Мелітопольщини (Юрій Яновський, II, 1958, 179); // Місцевість, що займає певне географічне положення. Увечері полк знявся, ввійшов у смугу Малих Карпат (Олесь Гончар, III, 1959, 334); — Доповідають [чиновники] про те, щоб малоземельних та безземельних селян переселити не в середню сибірську смугу, а на Камчатку (Михайло Стельмах, I, 1962, 16).
Прикордонна смуга — територія, що тягнеться вздовж кордону. Невесело жилося німцям і гетьманцям у прикордонній смузі — кожної ночі, невідомо в якому місці, невідомо якими силами, а все нові й нові удари (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 44); Природна смуга див. природний; Прифронтова смуга — територія, що тягнеться вздовж фронту. В середині січня вона [дивізія] досягла прифронтової смуги і стала розвантажуватися на станції Горовастиця (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 485); Смуга осілості див. осілість.
▲ Захисна (полезахисна, лісова) смуга — штучне лісове насадження, що його створюють на полях для захисту посівів від бур і суховіїв, поліпшення водного режиму ґрунту і запобігання його ерозії. Навколо саду вирішили [школярі] посадити захисну смугу з акацій, кленів, беріз (Олесь Донченко, V, 1957, 201); Полезахисні смуги, водойми, ставки...Ліси в степу... Нема палючих вітрів, нема чорних вихорів і бур... (Остап Вишня, I, 1956, 396); Суховій біжить по полю, Заплітається в траві. Він кляне жорстоку долю, Пада в смуги лісові (Платон Воронько, Коли виростають крила, 1960, 106); Пристовбурна смуга див. пристовбурний.
4. Ділянка земельного угіддя, відмежована від сусідньої ділянки. Трактор робив у полі нечувані діла.. — Що скажеш, Опанасе? — звернувся Губернатор до Опанаса, що орав свою непишну смугу (Олександр Довженко, I, 1958, 84); — Ще й сонце не сіло, коли ми свою смугу перейшли. Впали на стерню, рук і ніг не чуємо.. Куди ж там: такий шмат утяли! (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 13).
5. перен. Проміжок часу, період, відмінний від попереднього або наступного певними подіями, явищами і т. ін. Чернишевський справедливо назвав найвизначнішу смугу в розвитку російської літератури XIX століття гоголівським періодом (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 138); Людина, вступивши в партію, вступає в нову смугу життя, на її плечі лягає величезна відповідальність не лише за себе особисто, а й за поведінку оточуючих людей (Комуніст України, 9, 1963, 69); // Період у настрої, стані людини. У нього смуга нового захвату і дивної ніжності, він закохався в Тіля Уленшпігеля (Терень Масенко, Роман.., 1970, 114); // Період наявності, існування чого-небудь. Прийде весна, прийде друга, .. Не раз суму зникне смуга; У сміх загуля (Павло Грабовський, I, 1959, 334).
6. перен. Послідовний безперервний ряд подій, явищ і т. ін. Ленін бачив, що Росія перша має почати смугу революцій нової історичної епохи (Ленін, Коротка біографія, 1955, 46).
7. у знач. присл. смугою. В один ряд, в одну лінію. По них [узгір'ях], у довжину, рівною.. смугою простяглися липи (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 459); По шляху з Перекопу, розтягнувшись довжелезною смугою, мчать автомобілі (Олесь Гончар, II, 1959, 359).