Відмінності між версіями «Дрібушити»
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Др]] | [[Категорія:Др]] | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Словник української мови | ||
+ | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
+ | [http://Академічний%20тлумачний%20словник%20(1970—1980) http://sum.in.ua/s/dribushyty] | ||
+ | ДРІБУШИТИ, шу, ши́ш, недок., діал. Швидко перебираючи ногами, йти дрібними частими кроками. За якийсь час дві жіночі постаті простували до річки, одна, висока й молода, ступала твердо, друга, зігнута, дрібушила за нею старечими ногами (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 186). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 416. | ||
+ | Всесвітній словник української мови | ||
+ | [http://Всесвітній%20словник%20української%20мови https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B1%D1%83%D1%88%D0%B8%D1%82%D0%B8] | ||
+ | Словник синонімів | ||
+ | ДРІБОТІ́ТИ [ДРІБОТА́ТИ] розм. (іти, ходити дрібними, частими кроками), ТЮ́ПАТИ розм., ТЮПА́ЧИТИ [ТЮПА́ШИТИ] розм., ДРІБЦЮВА́ТИ розм., ДРІБУШИ́ТИ розм., ЧЕБЕРЯ́ТИ розм., КОПОТІ́ТИ розм. Тьотя Надя знову прив’язувала ковзани й, спотикаючись, дріботіла на ковзанку (В. Канівець); Йде [дідусь] повільно, ступає твердо. За ним дрібоче, перечепивши через плече в’язанкубичків, Коська (Ю. Збанацький); По узбіччю тюпала жінка з дитиною на руках (П. Панч); Чорна постать "отаманова" пляміла спереду. А ти похмурий тюпачив за ним (А. Головко); Дрібцює Марія по зеленотканій веретці-моріжку (Є. Гуцало); Таке воно мале дибає по підгір’ю понад балкою, де ми пасемо, так радісно дрібушить з новеньким торбеням школярським через плече (О. Гончар); Хлопчак починає чеберяти по хатинці незграбними.. чоботищами (М. Стельмах); - Діду! - гукав хлопчик, чимдуж копотячи з гори (Панас Мирний). - Пор. 1. іти́. | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dribushyty28112017.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dribushyty28112017(1).jpg|x140px]] |
− | + | ||
− | + | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|CJ3O0VEjr9k}}. | ||
− | |||
− | |||
− | |||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | http://sum.in.ua | ||
+ | |||
+ | https://uk.worldwidedictionary.org | ||
+ | https://www.youtube.com | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] |
Поточна версія на 01:25, 28 листопада 2017
Дрібушити. См. Дрібошити.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) http://sum.in.ua/s/dribushyty
ДРІБУШИТИ, шу, ши́ш, недок., діал. Швидко перебираючи ногами, йти дрібними частими кроками. За якийсь час дві жіночі постаті простували до річки, одна, висока й молода, ступала твердо, друга, зігнута, дрібушила за нею старечими ногами (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 186). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 416.
Всесвітній словник української мови https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B1%D1%83%D1%88%D0%B8%D1%82%D0%B8
Словник синонімів
ДРІБОТІ́ТИ [ДРІБОТА́ТИ] розм. (іти, ходити дрібними, частими кроками), ТЮ́ПАТИ розм., ТЮПА́ЧИТИ [ТЮПА́ШИТИ] розм., ДРІБЦЮВА́ТИ розм., ДРІБУШИ́ТИ розм., ЧЕБЕРЯ́ТИ розм., КОПОТІ́ТИ розм. Тьотя Надя знову прив’язувала ковзани й, спотикаючись, дріботіла на ковзанку (В. Канівець); Йде [дідусь] повільно, ступає твердо. За ним дрібоче, перечепивши через плече в’язанкубичків, Коська (Ю. Збанацький); По узбіччю тюпала жінка з дитиною на руках (П. Панч); Чорна постать "отаманова" пляміла спереду. А ти похмурий тюпачив за ним (А. Головко); Дрібцює Марія по зеленотканій веретці-моріжку (Є. Гуцало); Таке воно мале дибає по підгір’ю понад балкою, де ми пасемо, так радісно дрібушить з новеньким торбеням школярським через плече (О. Гончар); Хлопчак починає чеберяти по хатинці незграбними.. чоботищами (М. Стельмах); - Діду! - гукав хлопчик, чимдуж копотячи з гори (Панас Мирний). - Пор. 1. іти́.
Ілюстрації
Медіа
.