Відмінності між версіями «Рижіти»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | '''РИЖІ́ТИ''' - ставати рудим або рудуватим. | + | <br>'''РИЖІ́ТИ''' - ставати рудим або рудуватим. |
| − | '''РУДІТИ''' - виділятися рудим кольором, виднітися (про що-небудь руде). | + | <br>'''РУДІТИ''' - виділятися рудим кольором, виднітися (про що-небудь руде). |
| + | |||
==Вживання в літературі== | ==Вживання в літературі== | ||
<ul><li>Чорні, як гайворон, уси починали вже по краях рудіти (Мирний, І, 1949, 130)</li></ul> | <ul><li>Чорні, як гайворон, уси починали вже по краях рудіти (Мирний, І, 1949, 130)</li></ul> | ||
Версія за 21:50, 27 листопада 2017
Рижіти, -жію, -єш, гл. = Рудіти.
Зміст
Сучасні словники
РИЖІ́ТИ - ставати рудим або рудуватим.
РУДІТИ - виділятися рудим кольором, виднітися (про що-небудь руде).
Вживання в літературі
- Чорні, як гайворон, уси починали вже по краях рудіти (Мирний, І, 1949, 130)
- Уже рудіють на газонах трави, І дощ упертий по дахах шумить (Рильський, III, 1961, 306)
- Сніги руділи від розривів мін (Бажан, І, 1946, 154).
- За ним [Прутом], скільки око сягало, руділи стиглим комишем плавні (Коцюб., І, 1955, 352)
- Ген і та гречка рудіє смужкою (Головко, І, 1957, 118
Ілюстрації
 |
Медіа
Див. також
Цікаві факти про рудих [1]
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 532.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 16.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 895.
