Відмінності між версіями «Хвабрий»
(→Використання у літературі) |
(→Використання у літературі) |
||
Рядок 12: | Рядок 12: | ||
<br>'''ХОРО́БРИЙ''' - небоязкий, несоромливий у поводженні з іншими. | <br>'''ХОРО́БРИЙ''' - небоязкий, несоромливий у поводженні з іншими. | ||
==Використання у літературі== | ==Використання у літературі== | ||
− | + | <ul>''Ой чи не краще почати нам, милеє браття, співати за Ігоря хоробре завзяття?'' (Панас Мирний, V, 1955, 261);</ul> | |
− | + | <br>''Їхала .. молода дівчина багата з братом своїм і теж попалися розбійникам. Брат був чоловік хоробрий.., дума собі: спробую одбиватись!'' (Марко Вовчок, I, 1955, 359); | |
− | + | ||
<br>''Хто не хилиться в битві хоробрій, той довічно для бою живе!'' (Сава Голованівський, Близьке.., 1948, 42); | <br>''Хто не хилиться в битві хоробрій, той довічно для бою живе!'' (Сава Голованівський, Близьке.., 1948, 42); | ||
− | + | ||
<br>''Надвечір бомбардування припинилося, з плавнів повернулися пароплавчики крейсерської служби.. На них уздовж бортів мішки з піском, кулемети й хоробра команда, а капітани — справжні морські вовки'' (Юрій Яновський, II, 1958, 196); | <br>''Надвечір бомбардування припинилося, з плавнів повернулися пароплавчики крейсерської служби.. На них уздовж бортів мішки з піском, кулемети й хоробра команда, а капітани — справжні морські вовки'' (Юрій Яновський, II, 1958, 196); | ||
− | + | ||
<br>''Безмірне щастя — у поході буть в когорті непохитній і хоробрій!'' (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 11); | <br>''Безмірне щастя — у поході буть в когорті непохитній і хоробрій!'' (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 11); | ||
− | + | ||
<br>— ''Хочете орла — самотнього, хороброго, хижого, на недосяжній скелі, з могутніми крилами?'' (Юрій Яновський, II, 1958, 137); | <br>— ''Хочете орла — самотнього, хороброго, хижого, на недосяжній скелі, з могутніми крилами?'' (Юрій Яновський, II, 1958, 137); | ||
− | + | ||
<br>''Франко також був одним з перших хоробрих, що безстрашно підняли в Галичині революційний прапор боротьби за визволення гноблених і визискуваних'' (Петро Козланюк, Відродження.., 1950, 22); | <br>''Франко також був одним з перших хоробрих, що безстрашно підняли в Галичині революційний прапор боротьби за визволення гноблених і визискуваних'' (Петро Козланюк, Відродження.., 1950, 22); | ||
৳ | ৳ |
Версія за 20:20, 27 листопада 2017
Хвабрий, -а, -е. Храбрый. Баба тоді й хвабра, як на печі. Ном. № 9055.
Зміст
Сучасні словники
ХОРО́БРИЙ - який не піддається страху; сміливий, відважний.
ХОРО́БРИЙ - який не боїться труднощів, небезпечних наслідків.
ХОРО́БРИЙ - здійснюваний відважними, безстрашними людьми.
ХОРО́БРИЙ - сповнений дерзань, поривань.
ХОРО́БРИЙ - який не боїться нападати, добуваючи їжу або захищаючи життя своє і свого потомства (про тварин).
ХОРО́БРИЙ - який виражає відвагу, безстрашність.
ХОРО́БРИЙ - той, хто не піддається страху.
ХОРО́БРИЙ - небоязкий, несоромливий у поводженні з іншими.
Використання у літературі
- Ой чи не краще почати нам, милеє браття, співати за Ігоря хоробре завзяття? (Панас Мирний, V, 1955, 261);
Їхала .. молода дівчина багата з братом своїм і теж попалися розбійникам. Брат був чоловік хоробрий.., дума собі: спробую одбиватись! (Марко Вовчок, I, 1955, 359);
Хто не хилиться в битві хоробрій, той довічно для бою живе! (Сава Голованівський, Близьке.., 1948, 42);
Надвечір бомбардування припинилося, з плавнів повернулися пароплавчики крейсерської служби.. На них уздовж бортів мішки з піском, кулемети й хоробра команда, а капітани — справжні морські вовки (Юрій Яновський, II, 1958, 196);
Безмірне щастя — у поході буть в когорті непохитній і хоробрій! (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 11);
— Хочете орла — самотнього, хороброго, хижого, на недосяжній скелі, з могутніми крилами? (Юрій Яновський, II, 1958, 137);
Франко також був одним з перших хоробрих, що безстрашно підняли в Галичині революційний прапор боротьби за визволення гноблених і визискуваних (Петро Козланюк, Відродження.., 1950, 22);
৳
Хоробріші з гомоном посунули до місця тривоги (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 94).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 127.