Відмінності між версіями «Кургикати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Зовнішні посилання) |
(→Сучасні словники) |
||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | КУРГИКАТИ, ичу, ичеш, недок., діал. | + | '''КУРГИКАТИ''', ичу, ичеш, недок., діал. |
1. Стиха попискувати (переважно про свиней). | 1. Стиха попискувати (переважно про свиней). | ||
2. перен. Тихо наспівувати; мугикати. Гребці і весла положили, Та сидя люлечки курили і кур гикали пісеньок (Іван Котляревський, I, 1952, 112). | 2. перен. Тихо наспівувати; мугикати. Гребці і весла положили, Та сидя люлечки курили і кур гикали пісеньок (Іван Котляревський, I, 1952, 112). | ||
+ | |||
+ | ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 407. | ||
+ | '' | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== |
Версія за 10:39, 27 листопада 2017
Курги́кати, -чу, -чеш, гл. 1) Визжать. Кургиче, як свиня в дощ. Ном. № 12451. 2) Тихо пѣть. Гребці і весла положили, та сидя люлечки курили і кургикали пісеньок. Котл. Ен. Кургиче собі пісню під ніс. Черном.
Зміст
Сучасні словники
КУРГИКАТИ, ичу, ичеш, недок., діал. 1. Стиха попискувати (переважно про свиней). 2. перен. Тихо наспівувати; мугикати. Гребці і весла положили, Та сидя люлечки курили і кур гикали пісеньок (Іван Котляревський, I, 1952, 112).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 407.