Відмінності між версіями «Юхта»
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:57e28afa62f13-1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:57e28afa62f13-1.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:15335506.jpeg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:15335506.jpeg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kak sdelat otopitelnuyu pech s varochnoj poverhnostyu dlya dachi svoimi rukami.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Поточна версія на 21:49, 26 листопада 2017
Ю́хта, -ти, ж. 1) Юфть. КС. 1893. V. 279. Чуб. VII. 418. 2) Отвір у стіні печі, крізь яке чистять трубу, крізь яку виходить дим. Після цього отвір знову закривають.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник
-и, жін. Сорт шкіри, одержуваний особливою обробкою шкур великої рогатої худоби, коней, свиней.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
Сучасні словники
===Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) === Ю́ХТА, и, жін. Сорт шкіри, одержуваний особливою обробкою шкур великої рогатої худоби, коней, свиней. Аж ось! Глянь: лимар наш сю шкуру підіймає І юхтою її або габельком [габелком] величає (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 44); Чоботи з жовтої юхти, я довгими дебелими халявами справді здавались непомірними і важкими для легкої, красивої фігури Черниша (Олесь Гончар, I, 1954, 302). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 617.
===Академик === Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
юхта
ТолкованиеПеревод
юхта
ю́хта "неудачный экзамен", харьк., пою́хтаться "провалиться" (см. Зеленин, РФВ 54, 110), ю́хнуть "исчезнуть",псковск., тверск. (Даль), юхну́ть "отставить", курск., "ударить кого-либо", псковск., тверск. (Даль), объюхта́ть"надуть в игре", курск., воронежск. (Даль). Неясно.
Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс. М. Р. Фасмер. 1964—1973
• Юхта — название нескольких населённых пунктов: Юхта посёлок в Свободненском районе Амурской области. Юхта деревня в Казачинско Ленском районе Иркутской области … Википедия
• юхта — юфть, кожа Словарь русских синонимов. юхта сущ., кол во синонимов: 2 • кожа (62) • юфть (3) … Словарь синонимов
• юхта — [гол.] – обработанная особым способом (окраской, жировкой и т. п.) краснодубная кожа (выделанная дубителями растительного происхождения); идёт для верха тяжёлой обуви и шорно седельных изделий Большой словарь иностранных слов. Издательство «ИДДК» … Словарь иностранных слов русского языка
• Юхта — 1) ж. д. станция на Забайкальской ж. д. в Свободненском р не. Осн. в 1926 г. Название с эвенк. : юктэ, юкто, иуктэ источник, ручей, родник, полынья [16]. 2) село Свободненском р не. Осн. в 1931 г. Название с эвенк. : юктэ, юкто, иуктэ источник,… … Топонимический словарь Амурской области
• Юхта — см. Юфть … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
• Юхта — местн. ж.; = юфть Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
• юхта — и, ж. Сорт шкіри, одержуваний особливою обробкою шкур великої рогатої худоби, коней, свиней. Юхтові чоботи … Український тлумачний словник
• Юхта — 676435, Амурской, Свободненского … Населённые пункты и индексы России
• юхта — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
• Юфть и Юфта, Юхта — местн. ж. 1. Сорт мягкой кожи, получаемый особой обработкой шкур крупного рогатого скота, лошадей, свиней Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
