Відмінності між версіями «Нівечити»

Поточна версія на 20:08, 26 листопада 2017

Словарь української мови Бориса Грінченка

Нівечити, -чу, -чиш, гл. 1) Портить, уничтожать, обращать въ ничто, разорять. Свою одежину нехтує, скот нівечить. Ном. № 10779. 2) Мучить, издѣваться, жестоко обращаться. Дитино моя, чого ж твій тато мене нівечить? Г. Барв. 109. Робили глузи їм досадні, гірш нівечили, як циган. Котл. Ен. V. 32.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник

1. Псувати, руйнувати, знищувати що-небудь. Степан заскрипів зубами. — Ну, щастя, — каже, — її. Так давайте ж, хлопці, хоч слід по собі зоставимо. І давай ходити по кімнатах та бити, нівечити, що під руку попадало (Гнат Хоткевич, I, 1966, 70). Вряди-годи по верхів'ях дубів пролітав вітер, листя журно шелестіло, ніби там угорі ішла тиха змова проти людей, що нівечили пилками та сокирами тіла могутніх дерев (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 243)
2. Катувати, мучити кого-небудь, знущатися, глумитися з кого-небудь, жорстоко й грубо поводитися з кимось. [Бичок:] І голодом її [жінку] морив, і в льох запирав, і посеред зими у ополонці купав, і бив, і нівечив!.. Таки призвів її до того, що втекла! (Марко Кропивницький, I, 1958, 488); Починає розказувати [пан], який Гнат злочинець, як він довго намірявсь забити Олександру, як він бив її, нівечив, мов звір лютував над бідною офірою... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 76).
3. Негативно впливаючи, порушувати нормальний хід, розвиток чого-небудь. Він терпеливо працював; вертів бур і бив балдою, бив до нестями, ніби своїми ударами хотів вгамувати біль і протаранити скелю, що закривала світ і нівечила йому життя (Гордій Коцюба, Перед грозою, 1958, 91).
4. Спотворюючи, перекручуючи, подавати що-небудь у неправильній формі. Силкуючись удавати з себе пана, він без жалю нівечив і українську, і російську мову, нехтуючи першу і не знаючи другої (Борис Грінченко, I, 1963, 244).

Синонімічний словник української мови

НІВЕЧИТИ
(що) псувати, руйнувати, нищити; (кого) катувати, мучити, знущатися з; (життя) ламати, (мову) калічити, потворити, перекручувати; док.

Орфографічний словник української мови

Нівечити - дієслово, недоконаний вид, II дієвідміна

Теперішній час
1 особа нівечу нівечимо
2 особа нівечиш нівечите
3 особа нівечить нівечать
Майбутній час
1 особа нівечитиму нівечитимемо
2 особа нівечитимеш нівечитимете
3 особа нівечитиме нівечитимуть
Минулий час
Чоловічий рід нівечив нівечили
Жіночий рід нівечила
Середній рід нівечило
Наказовий спосіб
1 особа нівечмо
2 особа нівеч нівечте

Ілюстрації

Джерела та література

Академічний тлумачний словник
Синонімічний словник української мови
Орфографічний словник української мови

Зовнішні посилання