Відмінності між версіями «Сміюн»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 22: | Рядок 22: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Смішно.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Смішно.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Смішно2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Смішно2.jpg|x140px]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Смішно3.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Смішно4.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Поточна версія на 17:49, 26 листопада 2017
Сміюн, -на, м. = Смішко = Сміхун. Смійся, сміюне, дам тобі кишку. Ном. № 12670. Ум. Сміюнець.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачний он-лайн словник української мови «УКРЛІТ.ORG»
СМІЮ́Н, а́, ч., розм. Те саме, що сміху́н.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 413.
Сміюн, на, м. = Смішко = Сміхун. Смійся, сміюне, дам тобі кишку. Ном. № 12670. Ум. Сміюнець.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 159.
Орфографічний словник української мови
сміюн іменник чоловічого роду, істота розм.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СМІЮ́Н, а, чол., розм. Те саме, що сміхун. Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 413.