Відмінності між версіями «Сміюн»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 21: Рядок 21:
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Смішно.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Смішно.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Смішно2.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]

Версія за 17:46, 26 листопада 2017

Сміюн, -на, м. = Смішко = Сміхун. Смійся, сміюне, дам тобі кишку. Ном. № 12670. Ум. Сміюнець.

Сучасні словники

Тлумачний он-лайн словник української мови «УКРЛІТ.ORG»

СМІЮ́Н, а́, ч., розм. Те саме, що сміху́н.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 413.

Сміюн, на, м. = Смішко = Сміхун. Смійся, сміюне, дам тобі кишку. Ном. № 12670. Ум. Сміюнець.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 159.

Орфографічний словник української мови

сміюн іменник чоловічого роду, істота розм.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СМІЮ́Н, а, чол., розм. Те саме, що сміхун. Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 413.

Ілюстрації

Смішно.jpg Смішно2.jpg Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання