Відмінності між версіями «Дріть»
Рядок 11: | Рядок 11: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дріт.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дріт.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дріт1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дріт1.jpg|x140px]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дріт3.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|} | |} |
Версія за 16:51, 26 листопада 2017
Дріть, дроти, ж. Сплетенная вдвое мѣдная проволока, употребляющаяся въ гуцульскихъ издѣліяхъ. Шух. I. 275, 312.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ДРІТ, дро́ту, ч. Металевий виріб у вигляді гнучкої нитки або тонкого прута. Одні дівчата витискають гострою машинкою листя та пелюсточки, другі оправляють дроти в те листя, треті фарбують (Л. Укр., III, 1952, 491); Одноманітно гули під вітром телефонні дроти (Шиян, Гроза.., 1956, 188); * У порівн.[Морж:] У мене вуса, як дріт, колючі! (Корн., Чому посміх. зорі, 1958, 8); // Дротяна загорожа. От уже невгамовна людська натура, — навкруги колючий дріт, півсотні бошів з вівчарками, кулемети, домашній крематорій, а вони [ув’язнені] споряться [сперечаються] між собою й ділять шкуру невбитого ведмедя (Ю. Янов., І, 1958, 401).
Ілюстрації
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=uCln5aUTzAg
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 419.