|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | =Словник Грінченка=
| |
| | '''Пусте́льник, -ка, '''''м. ''Пустынникъ, отшельникъ. Стор. МПр. 39. Гн. II. 94. | | '''Пусте́льник, -ка, '''''м. ''Пустынникъ, отшельникъ. Стор. МПр. 39. Гн. II. 94. |
| − |
| |
| | [[Категорія:Пу]] | | [[Категорія:Пу]] |
| − |
| |
| − | == Сучасні словники: ==
| |
| − | [http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
| |
| − |
| |
| − | ПУСТЕЛЬНИК, а, чол. Людина, що з релігійних міркувань оселилася у відлюдному місці й відмовилася від спілкування з людьми; самітник. — Недалеко відсіля спасається пустельник; велику силу має він у господа — усякий гріх од молить, хоч якого грішника на путь істинний наведе (Олекса Стороженко, I, 1957, 86); Недалеко від яру, де була колись свята криничка, стоїть лісова сторожка.. В сиву давнину, оповідали старі люди, тут оселився пустельник, який проводив час у молитві й пості (Михайло Стельмах, I, 1962, 255); В індійській притчі розповідається, як молодий пустельник провів роки в самотності і роздумах (Знання та праця, 3, 1967, 20);
| |
| − | // перен. Людина, що живе самотньо, віддалено від людей, від їхніх турбот. Може, він тільки уявив себе пустельником, може, насправді він і далі продовжує лишатись нікчемним гвинтиком.. в отому потворному механізмі війни (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 168).
| |
| − |
| |
| − | ==Ілюстрації==
| |
| − | [[Файл:ПустельникТ.jpg]]
| |
| − |
| |
| − | ==Медіа==
| |
| − |
| |
| − | [https://youtu.be/lNmxeiwzIAE Пікардійська терція "Пустельник"]
| |
Версія за 15:28, 26 листопада 2017
Пусте́льник, -ка, м. Пустынникъ, отшельникъ. Стор. МПр. 39. Гн. II. 94.
