Відмінності між версіями «Леміш»

Версія за 14:53, 26 листопада 2017

Леміш, -ша́, м. 1) Сошникъ, лемехъ (въ плугѣ). Чому ви, хлопці, не орете? Да, дядьку, свято Яке свято? Чересло й леміш ізнято. ЗОЮР. І. 146. Може викую я з його до старого плуга новий леміш і чересло і в тяжкі упруги, може, зорю переліг той. Шевч. 669. Зробив з лемеша швайку. Испортилъ дѣло, гора родила мышь. Ном. № 7613. Ум. Леме́шик.

Сучасні словники

ЛЕМІ́Ш, меша, чол. Частина плуга або іншого землерийного знаряддя, що підрізує шар землі знизу. Глибоко плуг лемешами впивається в чорную землю, за скибою скиба лягає (Борис Грінченко, II, 1963, 454); Бульдозери вже підійшли до Кургана, .. могутні машини ріжуть його сталевими лемешами, розрівнюють, розгортають (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 285); Основні робочі органи канавокопача — фреза, леміш і двобічна полиця, встановлені на рухомій рамі (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 55); * Образно. Проб'ється [весна] травою в полі, де ти сьогодні лежиш. Підніме спалену землю блискучий її леміш (Леонід Первомайський, II, 1958, 16); * У порівняннях. Бач — пику зморшками, мов лемішем, зорало! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 125). ♦ Зробити з лемеша швайку; Звести з лемеша на швайку — досягти мізерних результатів. [Старшина перший:] Ох, старі голови та розумні; химерять-химерять, та й зроблять з лемеша швайку (Тарас Шевченко, I,

Ілюстрації

Медіа

Див. також

==Джерела та література== Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 476. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 476.

Зовнішні посилання