Відмінності між версіями «Глухота»
(→Цікаві Факти) |
(→Медіа) |
||
Рядок 33: | Рядок 33: | ||
</gallery> | </gallery> | ||
+ | #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[https://www.youtube.com/watch?v=AORO2NznP0Q]] | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Версія за 13:20, 26 листопада 2017
Глухота, -ти, ж. Глухота.
Зміст
Сучасні словники
ГЛУХОТА́, и́, ж. Стан за знач. глухи́й 1, 4. У новонароджених в перші дні життя буває відносна глухота, зв’язана з особливостями будови у них вуха (Шк. гігієна, 1954, 64); Його педантична акуратність і автоматична точність при всіх вадах — глухоті, сліпоті й німоті.. — все це було незвичайне, незрозуміле і дратувало (Смолич, І, 1958,85); Довкола мене глухота і нудьга, а самій власні думки безнастанно пережовувати — це і томить і не доводить ні до чого (Коб., І, 1956,123).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 89.
Глухота, ти, ж. Глухота.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 291.
Ілюстрації
- ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[1]]
Медіа
Міфи про глухих людей
Міф 1. Глухий – він же ще й німий
Частково правда. Дійсно, якщо слух людиною був втрачений ще в дитинстві, то висока ймовірність того, що усна мова практично не буде сформована, адже в жестовій мові не чуючі люди майже ніколи не використовують буквені визначення слів. Навіть прочитати і зрозуміти оголошення про переїзд для такої людини дуже важко.
Міф 2. Мова глухих, а саме жестова мова, дуже обмежена, їм важко правильно передати будь-яку інформацію без втрати її сенсу.
Ні. Існує два види жестової мови: літературна й побутова. Останньою володіють абсолютно всі ті, у кого є недолік слуху, а літературної навчаються в спеціальних школах-інтернатах. Також, як і в середовищі чуючих, просте повідомлення достатньо передати побутовою мовою, а складне – літературною.
Міф 3. Якщо людина глуха, то й діти у неї будуть глухі
Ні. Дійсно, вченими не так давно вже був знайдений так званий «ген глухоти», який може передаватися у спадок. Але якщо глухота набута (наприклад, у випадку ураження мозку, сильного удару або не вчасно вилікуваного отиту), то вона не може бути успадкована. Але все ж у житті трапляються ситуації, коли не чують і батьки, і дитина, але сама глухота була придбана за різних причин уже при житті. У цьому випадку можна говорити про спадкову схильність до вушних хвороб.
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 89.