Відмінності між версіями «Щасливе»

Версія за 09:15, 26 листопада 2017

Щасливе, нар. = Щасливо. Най вас Бог щасливе провадить. Ном. № 11885.

Сучасні словники

Публічний електронний української мови

ЩАСЛИ́ВО.

1. Присл. до щасли́вий. — А я, хвалить бога, і дочку-красуню маю, і гроші маю, і дім маю, і живу щасливо, як у бога за дверми,— сказала Марта Ки-рилівна (Н.-Лев., VI, 1966, 39); Дайте-бо, дайте зітхнути Вільно, щасливо — хоть раз, Серцем від мук оддихнути. Збутись щоденних образ (Граб., І, 1959, 53); Уляна, побачивши сина, витерла руки об фартух, припала до рипучих ременів на його грудях і тихо, щасливо заплакала (Тют., Вир, 1964, 211); Юнацтво моє проходило щасливо (Ю. Янов., II, 1954, 17); Сходили ми в Крим щасливо. Вертаючись, як того треба, стали в Кумицях (Вовчок, І, 1955, 38); Але що було, то минуло і минуло щасливо, то й нічого писати про нього (Л. Укр., V, 1956, 137); Він був задоволений, що так щасливо скінчилася історія з Моторою (Кир., Вибр., 1960, 323).

◊ Щасли́во зітхну́ти див. зітхну́ти; Щасли́во зітхну́лося (зітхне́ться) див. зітхну́тися.

2. Прощальне побажання кому-небудь щастя, успіху.— Прощавайте, дядино! — сказав горобчик.— Щасливо! (Л. Укр., III, 1952, 481); — Прощавайте ж, мамо…— Щасливо, сину… (Мирний, І, 1949, 242); Козирнувши прикордонникам, вони зійшли на переправу, вичовгану вже за кілька днів тисячами ніг.— Щасливо, товариші! — гукали прикордонники навздогін (Гончар, III, 1959, 9); — Христинко, гайда додому! — Ще маю копичку вивершити! — ..Ну вивершуй! — Щасливо тобі (Стельмах, І, 1962, 555).

◊ Щасли́во залиша́тися кому — побажання щастя під час прощання з ким-небудь. По одному, по двоє кінчали свої частки роботи лаборанти і бажали нам щасливо залишатися (Ю. Янов., II, 1958, 118); —Ну… бувай здоровий, щасливо тобі залишатися (Тют., Вир, 1964, 309).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 572.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЩАСЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який має щастя, який зазнає щастя, радості. Вона була тільки тоді щаслива, як одпрошувалась в гості до батька (Нечуй-Левицький, II, 1956, 329); Вся сім'я гомонить, кожному хочеться сказати щось радісне, кожний почуває себе щасливим і повним надій (Леся Українка, III, 1952, 472); У білому вбранні на білій постелі на фоні світлої стіни сидить молода щаслива мати, тримаючи немовля (Олександр Довженко, I, 1958, 111); В дні ясні й суворі, І в труднощах, і в радості, і в горі Я все своє життя — щасливий був... (Ігор Муратов, Повість.., 1948, 77); Далеко там, де неба грані, є край щасливий, дорогий (Володимир Сосюра, I, 1957, 348); // у знач. ім. щасливі, вих, мн. Люди, яким щастить. І не стануть щасливі вглядатись до лиха, Що в могилу жене нерозумного стиха: Вік такий, що їм тільки у золоті рай, — І кричать вони: золота, золота дай! (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 309); Щасливі завжди тягнуться до гурту, до товариства, наче хочуть поділитися своїм щастям (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 29); // Дуже радий чому-небудь. Я щасливий, що був свідком і учасником цих великих звершень, що мені довірили важливу ділянку післявоєнного відродження, що працював разом із запоріжцями в незабутній рік (Леонід Брежнєв, Відродження, 1978, 8); [Публій:] Здоров, Хузане! [Хуса (кидається йому назустріч):] Щасливий надмір, що тебе вітаю! (Леся Українка, III, 1952, 170); [Батура:] І я щасливий, що приїхав до вас. Тут усе нове для мене (Олександр Корнійчук, Калин. гай, 1950, 30); Дарина Михайлівна була щаслива, що сина її проводжають люди (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 3); // чим. Задоволений чим-небудь, радісний з приводу чогось. Музо.., проста дівчино стидлива, Вбога селяночко, співом та сміхом щаслива! (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 368); Курить донецький шлях, і дим над видноколом, Та я щасливий тим, що друзів маю там (Любомир Дмитерко, Вітч., 1948, 51); // з інфін. Дуже охочий, радий що-небудь робити. [Антоніо:] Здаюсь на вашу ласку, мій магістре. [Магістер:] Мій пане, я щасливий вам служити (Леся Українка, III, 1952, 112); Міністр.. відповідав тихо, трохи гаркавив, вимовляючи французькі слова.. — Я щасливий, пане комісаре, ступити на вашу землю (Юрій Яновський, II, 1958, 110); // Сповнений радості, щастя (про почуття). Тихо піднявши голову, глибоко подивилась вона на нього — і радісне, щасливе почуття зародилось у неї... (Гнат Хоткевич, I, 1966, 44); // Який виражає щастя, викликаний щастям. Настя глянула на Гната чистими, щасливими очима, і в них побачив він утіху та вдячність... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 54); Його очі блищали щасливими вогниками (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 106); Буйна радість закипала йому в грудях, він не міг говорити і тільки всміхався щасливою посмішкою (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 91); Дід непомітно змахнув щасливу сльозу: — Радість яка... (Олесь Донченко, VI, 1957, 12). ♦ Бувай щасливий (щаслива); Бувайте щасливі — ввічлива форма побажання щастя на знак прощання з ким-небудь. — Прощавай у Мар'яне! Копай свою землю. — Бувайте здорові! — знову крізь смуток осміхається чоловік. — Бувайте щасливі (Михайло Стельмах, I, 1962, 29); Будь щасливий (щаслива); Будьте щасливі: а) уживається як побажання кому-небудь щастя в житті. — Поможи нам, боже, довести діло до кінця, а ти, дочко, будь щаслива й здорова (Нечуй-Левицький, II, 1956, 280); б) ввічливе побажання щастя, добра на знак прощання з ким-небудь. [Долон:] Я піду, царівни. Щасливі будьте! (Леся Українка, II, 1951, 272); Щасливий (щаслива) служити вам (тобі і т. ін.) див. служити. 2. Який приносить або приніс щастя, успіх, удачу; винятково сприятливий, радісний. Щасливі дні, щасливі ночі, Коли при свічці лойовій, Хоч мерзли пальці, сліпли очі, ..Я так над книжкою сидів (Іван Франко, XIII, 1954, 411); [Кирило:] Молоді літа — щасливі!.. І я колись бігав… прудко бігав. Зайця мало не переганяв! (Панас Мирний, V, 1955, 144); Знай, Ономаю, шлюб такий не буде з Кассандрою щасливий (Леся Українка, II, 1951, 286); Передайте товаришам Вашим мою сердечну вдячність і бажання веселих свят та щасливого нового року (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 450); Про себе одне знала [Катря], що як не судилося їй життя щасливе, то буде вже так (Андрій Головко, II, 1957, 191); Промчавшись конем мимо Ясногорської та Черниша, Маковей привітав і їх щасливою новиною: — Прагу визволено! (Олесь Гончар, III, 1959, 445); // Особливо вдалий, гарний. Юра мав вже скалічену руку, але щасливим вдаром раптом зламав надвоє Іванову бартку (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 343); Сама кандидатура агронома-селекціонера була щасливою знахідкою для такої справи (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 5); // Який сприяє щастю, радості, успіхові. [Острожин:] Вона розшукувала якусь знайому і натрапила на мою домівку. Щасливий випадок! (Леся Українка, II, 1951, 83). 3. Якому випадає щастя, успіх, удача, якому щастить. — Добрий козак; по батькові пішов. Одвага велика, а буде довговічний і на війні щасливий: ні шабля, ні куля його не одолів (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 62); — А! який той Терешко щасливий! Йому все йдеться! Все йому йде в руку! (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 357); — Там, певне, є клад заритий. Може, ми такі щасливі, що той клад знайдемо (Панас Мирний, I, 1954, 248); // у знач. ім. щасливий, вого, чол.; щаслива, вої, жін.; щасливі, вих, мн. Людина, якій щастить. Щасливому щастя (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 181); Не ростуть їх [бідняків] достачі, як у щасливих, щодня, щохвилини, а все дедалі то того не стає, то другого (Панас Мирний, I, 1954, 47). 4. Успішний, благополучний. — Щасливого лову! — кивала вона головою рибалці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 303); — Здрастуй, Грицьку. Із щасливим поверненням тебе! (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 358); Коли мисливець підходить до лугу чи болота, багатого на дичину, його охоплює радісне передчуття щасливого полювання (Максим Рильський, IX, 1962, 94); // Вигідний для кого-небудь; виграшний. От молодиці і кричать Явдосі: — Ану! паньматко! вибирай місце на щасливу продажу (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 11); Іван усе програвав і сердивсь; Каленикові везло: йшла раз у раз карта, і кожну щасливу гру він притрушував сміхом, хоч грав нечисто (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 196); // Не пов'язаний з муками, переживаннями; легкий. Щаслива смерть. ♦ Вірити у щасливу зірку (зорю) див. зірка, зоря; Родитися (народитися) під щасливою зіркою (зорею) див. зірка, зоря; Щасливої дороги; рідко Щаслива дорога — побажання вдалої поїздки, подорожі тому, хто від'їжджає куди-небудь. — Бувай, Іване, бувай, голубе... І в Сибіру живи з правдою і по правді! — говорить [дід Дунай] по праву справедливої людини. — Щасливої дороги (Михайло Стельмах, I, 1962, 31); — Поправлюся... Наберуся сил... — Набирайся, сестричко, набирайся... Щасливої тобі дороги!.. (Олесь Гончар, III, 1959, 383); — Спасибі, щаслива дорога! — одказувала молодиця (Марко Вовчок, I, 1955, 324).

Всесвітній словник української мови (1970—1980)

БЕЗТУРБО́ТНИЙ (про час, пору життя - вільний від турбот, не обтяжений ними), БЕЗЖУ́РНИЙ, БЕЗКЛО́ПІТНИЙ, БЕЗПЕЧА́ЛЬНИЙпоет., БЕЗПЕ́ЧНИЙрідше,БЕЗСУ́МНИЙрідше. Притаєний шелест дикої груші нагадує йому дитинство, таке веселе і безтурботне (В. Кучер); Від службової казарми линула в простір степів пісня безжурної молодості (Я. Качура); Безклопітному життю старого Чирика цієї весни настав кінець (Ю. Збанацький); Буде день наш безпечален, Бо одна у нас мета (М. Рильський); [Олена:] Минулося безпечне та світле щастя, мов пташечка, пролинуло, мов вихром пронеслося (М. Кропивницький); Почали ми тиху розмову - згадування. Згадали наші забавки давні дитячі, - пригадали й дівочі безсумнії часи (Марко Вовчок). - Пор. 3. спокі́йний, 1. щасли́вий. БЛАГОДА́ТНИЙ (який приносить щастя, добро, радість, достаток і т. ін.), БЛАГОСЛОВЕ́ННИЙзаст., уроч.,БЛА́ГОСНИЙзаст., уроч., рідше.Це був благодатний дощ першої половини червня (О. Донченко); - Пшениця посходила, значиться, місце благословенне... (І. Нечуй-Левицький); Росте. Все росте. Синім благосним шатром розпростерлося небо, в спокійнім спочиванню лежать гори, зеленями укриті (Г. Хоткевич). - Пор. 2. щасли́вий. УСПІ́ШНИЙ (який супроводжується або завершується успіхом), ЩАСЛИ́ВИЙ, ВДА́ЛИЙ[УДА́ЛИЙрідше], УДА́ТНИЙ[ВДА́ТНИЙ]рідше;БЛАГОПОЛУ́ЧНИЙкнижн.,ЩА́СНИЙрозм.; БЛИСКУ́ЧИЙ, ТРІУМФА́ЛЬНИЙ (з дуже великим успіхом). Тільки підтягнувши артилерію, нашим військам вдалося розгорнути успішний наступ (Григорій Тютюнник); Тим часом Максимові стало відомо, що вдала висадка великого десанту відбулася (Н. Рибак); Дехто розказував про свої вдатні чи не зовсім вдатні останні екзамени (І. Нечуй-Левицький); За місяць у Кудрейка не було вже жодного невлучання. Уперте тренування давало блискучі наслідки (О. Донченко). ЩАСЛИ́ВЕЦЬ (щаслива людина), ЩАСЛИ́ВИЙ, ЩА́СНИЦЯч. і ж., розм.Багато ж їх виявилось, щасливців, яким земля сама пливе сьогодні до рук (О. Гончар); Не йди за багатого, а йди за щасливого (прислів’я); Як вродилась щасниця, так поправиться і п’ятниця (прислів’я). ЩАСЛИ́ВИЙ (про життя, юність, вік і т. ін. - сповнений достатку, щастя, радості, задоволення), РА́ДІСНИЙ, ПРЕКРА́СНИЙ, СОЛО́ДКИЙ, БЕЗХМА́РНИЙ, НЕЗАТЬМА́РЕНИЙ, СО́НЯЧНИЙ, ЗОЛОТИ́Й, КРА́СНИЙфольк., КРА́СЕНфольк., ПРОМЕНИ́СТИЙпоет., БЛАГОСЛОВЕ́ННИЙкнижн., БЛАГОСЛОВЕ́Нкнижн., ЩА́СНИЙрозм., ПОГО́ЖИЙрідко.Цей Святвечір, .. ці колідки й щедрівки мають для мене значення, промовляють до мене згадками щасливих дитячих літ (М. Коцюбинський); - Коли б мені мати таку, як у тебе, радісну старість (Ю. Яновський); Коли ви будете знати минуле, то знайдете шлях і до прекрасного майбутнього (І. Шаповал); Давнє дозвілля, солодке життя довелося забути (М. Зеров); Безхмарна юність проліта. Надходять зрілості літа (М. Упеник); Поглянеш на такуюність незатьмарену - і сам у душі усміхнешся (М. Стельмах); - Мені хочеться бути майстром на весь світ і щоб життя навкруги було красиве та сонячне (Ю. Яновський); Золоте дитинство: Чи не так, як.. весну, Я бачила кохання й молодощі. І все, чим красен людський вік убогий? (Леся Українка); Щоб з ниви колосистої Був добрий урожай. - То й долі променистої зазнає рідний край (М. Вороний); - Благословенне життя і в стократ благословенна країна, що простим серцем відкриває шлях у безсмертя (Я. Галан); О, як всім радісно тут стало!Схотілось щасного життя (П. Тичина); З новим роком побажаю я нам долі тихої, погожої та роботящої (М. Коцюбинський). - Пор. 2. безтурбо́тний. ЩАСЛИ́ВИЙ (який приносить або приніс щастя, успіх, удачу), РА́ДІСНИЙ, ГА́РНИЙ, ЗОЛОТИ́Й, БЛАГОПОЛУ́ЧНИЙкнижн., ЩА́СНИЙрозм.Багато поля Комусь дала щаслива доля (Л. Глібов); Гримить! Тайна дрож пронимає народи, .. Мільйони чекають щасливої зміни (І. Франко); "От буде радий Роман!Піде його смуток на болота та на пущі!" - думала баба, несучи додому радісну звістку для Романа (І. Нечуй-Левицький); Чи де бенкет, чи де обід, Або весіллячко, родини, - Такої гарної години Ніколи не втеряю я (Л. Глібов); Через п’ять днів Люба йде у відпустку, - жде не діждеться того вимріяного золотого дня (І. Волошин); Благополучний рік; Щасну долю молодим судили (П. Куліш). - Пор. благода́тний. ЩАСЛИ́ВИЙ (якому сприяє щастя, успіх, удача, якому щастить), УДА́ЧЛИВИЙ, ВЕЗУ́ЧИЙ, ТАЛА́НЛИВИЙрозм.- Може, ми такі щасливі, що той клад знайдемо (Панас Мирний); [Пан Маркел:] Розумний [Кармелюк], хитрий, дужий.. Сміливий, удачливий, співець, поет, можна сказати... (С. Васильченко); - Хіба не везуча я людина?Не висловити бажання, а воно вже справдилося (Ю. Шовкопляс); А та [циганка] йому і почала: "І щасливий, і таланливий, і у щасті, у багатстві поживеш" (Г. Квітка-Основ’яненко). ЩАСЛИ́ВИЙ (який має щастя, який зазнає щастя, радості; який виражає щастя, зумовлений щастям), БЛАЖЕ́Н́НИЙкнижн., БЛАЖЕНкнижн. рідко, ЩА́СНИЙрозм.Не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливий (прислів’я); Щаслива усмішка; Блаженний муж, що йде на суд неправих І там за правду голос свій підносить (І. Франко); На обличчях у всіх сяяла блаженна усмішка (П. Панч); І такий я щасний, і такий я радий, Що живу сьогодні і пишу пісні (Ф. Малицький).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

село Щасли́ве

Джерела та література

Зовнішні посилання