Відмінності між версіями «Трапезувати»

Поточна версія на 21:29, 25 листопада 2017

Трапезувати, -зую, -єш, гл. Ѣсть, обѣдать. Почали трапезувать удвох. Мнж. 149. Трапезуйте, люде добрі. Левиц. Пов. 340.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ТРАПЕЗУВА́ТИ, ую, уєш, недок. У монастирі — їсти, приймати їжу. Пішли ченці й Ge deum співали, Розійшлися по трапезах І трапезували І день і ніч, аж попухли (Тарас Шевченко, I, 1951, 271); // заст., також жарт., ірон. Їсти, приймати їжу взагалі; обідати, бенкетувати. Посідали люди на гробах трапезувати і поминати родичів, а Марусі вже не до того (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 78); — Як.. козаки прийдуть з отаманом обідати, то.. отаман сіда на покуті, а там з ним і козаки, та й починають трапезувать(Олекса Стороженко, I, 1957, 257); Піп.. подякував за честь і висловив надію, що він не помішав трапезувати добросердечному.. товариству (Михайло Стельмах, I, 1962, 335); Надвечір зійшлися перекусити. Сіли на узліссі — трапезуємо.. Уже й сонце за Гулеву гору сховалося, а ми трапезуємо (Остап Вишня, II, 1956, 156).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Трапезувати, -зую, -єш, гл. Ѣсть, обѣдать. Почали трапезувать удвох. Мнж. 149. Трапезуйте, люде добрі. Левиц. Пов. 340.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ТРАПЕЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. У монастирі — їсти, приймати їжу. Пішли ченці й Gе dеит співали, Розійшлися по трапезах І трапезували І день і ніч, аж попухли (Шевч., І, 1951, 271); // заст., також жарт., ірон. Їсти, приймати їжу взагалі; обідати, бенкетувати. Посідали люди на гробах трапезувати і поминати родичів, а Марусі вже не до того (Кв.-Осн., II, 1956, 78); — Як.. козаки прийдуть з отаманом обідати, то.. отаман сіда на покуті, а там з ним і козаки, та й починають трапезувать(Стор., І, 1957, 257); Піп.. подякував за честь і висловив надію, що він не помішав трапезувати добросердечному.. товариству (Стельмах, І, 1962, 335); Надвечір зійшлися перекусити. Сіли на узліссі — трапезуємо.. Уже й сонце за Гулеву гору сховалося, а ми трапезуємо (Вишня, II, 1956, 156). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 235. Трапезувати, зую, єш, гл. Ѣсть, обѣдать. Почали трапезувать удвох. Мнж. 149. Трапезуйте, люде добрі. Левиц. Пов. 340. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 279.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

трапезувати -у́ю, -у́єш, недок. У монастирі – їсти, приймати їжу.|| заст., також жарт., ірон. Їсти, приймати їжу взагалі; обідати, бенкетувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Трапеза

Їсти

Їстівний

Зовнішні посилання

Матеріал з Вікіпедії

Спільнокореневим до слова трапезувати є слово трапезна. Трапезна (лат. Refectorium, англ. Refectory) — столова кімната, найпаче у монастирях, школах-інтернатах та академічних установах. Одне з місць, де сьогодні найчастіше використовується цей термін — аспірантура семінарій.